Ліцензія МОН України, наказ № 116-л від 02.06.2017 р.

«Індійська філософія: наука чи релігія»

Дата: 29.09.2017 | Рубрика: Новини

КНУКіМівці стали учасниками науково-методичного семінару «Індійська філософія: наука чи релігія», присвяченого проблематиці вивчення індійської релігійно-філософської культури.

Семінар відбувся 28 вересня в Залі засідань Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Організаторами заходу були Кафедра філософії КНУКіМ і Кафедра історії філософії Філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. На семінарі були присутні викладачі різних кафедр КНУКіМ (Кафедри філософії, Кафедри журналістики і зв’язків з громадськістю, Кафедри культурно-дозвіллєвої діяльності), магістри КНУКіМ, студенти Факультету журналістики і міжнародних відносин та Факультету культурології, що попередньо записалися на участь у заході.

Учасниками заходу були Юрій Юрійович Завгородній, доктор філософських наук, науковий співробітник Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України, Катерина Валеріївна Довбня, кандидат педагогічних наук, асистент Кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка, аспіранти та магістри університету. Захід відбувся за участі Надзвичайного та Повноважного Посла Індії в Україні пана Маноджа Кумара Бхарті.

Метою даного заходу стали:

1) популяризація індійської культури в українському суспільстві з метою зміцнення двосторонніх відносин у галузі культури між Індією та Україною та наповнення міжкультурного діалогу на рівні вищої освіти в Україні;

2) продовження співпраці між Посольством Індії в Україні і вищими навчальними закладами України та підтримка діалогу між паном Послом і студентською молоддю;

3) задоволення пізнавального інтересу до індійської релігійно-філософської традиції, що невпинно зростає серед української молоді;

4) предметне наповнення компоративістських студій, спрямованих на вивчення санскриту та української мови;

5) залучення студентської молоді до активної наукової роботи і налагодження міжвузівського наукового діалогу.

Відкрив засідання завідувач Кафедри історії філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філософських наук, доцент Тарас Петрович Кононенко. У своєму виступі він окреслив перспективи роботи науково-методичного семінару, зазначив актуальність вивчення індійської філософії та коректного відтворення її змісту в українському науковому просторі. Він запросив до слова пана Посла, Маноджа Кумара Бхарті, із цікавої та змістовної лекції якого і розпочали роботу учасники семінару.

Лекція вельмишановного гостя, Надзвичайного і Повноважного Посола Індії в Україні Маноджа Кумара Бхарті на тему: «Індійська філософія: наука чи релігія» супроводжувалася презентацією, цікавим відеорядом, підбірку якого підготував пан Посол. Серед іншого були і анімаційні фільми, в яких розповідалося про істот, що живуть у двовимірному просторі і про їх відкриття для себе простору тривимірної реальності. Саме такими є відчуття людини, яка набуває духовне знання і наближається до розуміння духовних істин, – перед нею відкривається новий вимір розуміння та існування. Знання як осягання та осязання пропонує людині ведична культура Індії. Індійська філософія дає людині шлях для відповіді на питання, що віддавна хвилюють людство: що таке життя і чому ми живемо? Що відбувається з нами до народження і після смерті? Якою є природа всесвіту? Індійська філософія дає людині також знання, але в іншій, позараціональній формі. Пан посол навів факти з астрономії, астрології та аюрведи на підтвердження думки про те, що наукові істини, які раціональна наука порівняно недавно обґрунтувала, містять у собі Веди – стародавні релігійно-філософські трактати Індії. Пан посол розповів про важливість медитації як шлях до розуміння та відкриття захованих у Ведах змістів, поділився з присутніми своїм досвідом медитації. Він повідав про Мандух упанішад, заключну частину упанішад, яка складається всього з 12 віршів. В ній (шлока 7) йде мова про чотири стадії, через які у своєму становленні проходить людина:

1 стадія. У людини відкриті очі і вона бачить світ істини.

2 стадія. Людина спить і їй сняться сни.

3 стадія. Людина спить дуже глибоко і сон їй вже не сниться.

4 стадія. Турія. Вона поза межами сну. Це шлях до стану саматхи (медитативного стану).

Лекції пана Посла завершилася цікавими питаннями, які активно ставили студенти КНУКіМ. Вивчення індійської філософії є частиною загального курсу філософії, який вивчається в університеті, тож з філософією Індії вони вже мали нагоду ознайомитися на лекціях.

На семінарі виступила завідувач Кафедрою філософії КНУКіМ, доктор педагогічних наук, доцент Катерина Михайлівна Кириленко. Вона зазначила, що формування академічного знання є самодостатнім процесом, шляхом до напрацювання інформації та формування на її основі знань, шляхом до фіксації та трансляції культурних надбань. Серед української молоді зростає попит на таке знання, тож науковці та педагоги мають впровадити напрацьоване ними знання у зміст навчального процесу.

«Протягом вже більше 5 років студенти КНУКіМ в рамках вивчення філософії та ознайомлення із темою «Західна та східна парадигми філософування» беруть участь у навчальному флешмобі. Їм пропонується принести річ, що символізує той тип культури, який їх цікавить більше, і пояснити свій вибір. Кількість тих студентів, що приносять та пояснюють символи сходу, експонентно зростає з року в рік. Тож маємо задовольнити цей пізнавальний інтерес студентів якісними навчальними програмами, наповнити їх цікавим та змістовним  матеріалом. Напрацювати цей матеріал і маємо нагоду нині», – відзначила у своєму виступі Катерина Михайлівна. Вона навела цитати відомих дослідників: і українських, і індійських, – що відзначали близькість української мови та санскриту, української й індійської культури.

«Англійська мова та більшість європейських мов походять з прамови, що нею розмовляли десь 5000 років тому в південній Русі…»

Річард М. Вілсон, англійський учений, професор,

про походження європейських мов, у тому числі й англійської

(Кобилюх Василь. Українські козацькі назви у санскриті / Переднє слово Володимира Муляви. – Львів; Київ; Донецьк: ІПШІ «Наука і освіта», 2003. – 244 с. – С. 19)

Інший англійський учений-філолог и історик Л. Веделл у своєму порівняльному «Шумерсько-арійському словнику» доводить спорідненість між мовою шумерів і мовою трипільців, тобто давніх українців.

(Кобилюх Василь. Українські козацькі назви у санскриті / Переднє слово Володимира Муляви. – Львів; Київ; Донецьк: ІПШІ «Наука і освіта», 2003. – 244 с. – С. 19)

Катерина Михайлівна зазначила важливість під час роботи семінару формування коректного щодо першоджерела потрактування термінів індійської філософії та віднайдення власної філософської термінології їх позначення, яка не опосередкована інакше національно чи мовно визначеним середовищем. Завідуюча Кафедрою філософії КНУКіМ висловила сподівання, що в процесі роботи учасники семінару матимуть нагоду актуалізувати також глибинні змісти української духовності, що має древнє індоєвропейське походження.

Співорганізатор та модератор семінару, кандидат філософських наук, доцент Кафедри історії філософії філософського факультету КНУ ім. Т. Шевченка Ганна Василівна Гнатовська запропонувала присутнім поміркувати над питанням коректності та обґрунтованості назв: «Історія індійської філософії», «Історія філософії Індії», «Історія філософії південної Азії», «Історія філософії Сходу», «Філософія Сходу» та з’ясувати аргументованість тих європоцентристських студій, що відстоюють думку про відсутність філософії як раціонального знання на Сході.

«В історії Індії мав місце інтелектуальний дискурс, вільний від меж суто релігійної догматизації. По-перше, представники різних даршан та релігій (зокрема буддисти і джайністи) розвивали свої вчення засобами раціональної полеміки одне з одним. По друге, розвиток індійських даршан – це передовсім раціонально аргументовані зміни їх теоретичних засад, а не культово-обрядової практики», – зазначила Ганна Василівна.

Традиційна лексема «Філософія Сходу» або ідентична їй за змістом «Східна філософія» є надзвичайно поширеною. Англійською – «Eastern philosophy» або «Asian philosophy», а французькою – «La philosophie orientale».

Вразливість вживання такої назви аргументована тим, що філософська традиція Індії є цілком автономна в своїй ґенезі та специфіці розвитку. Лексема «філософія Сходу» – передовсім, знаряддя самоідентифікації «західних» мислителів у загальносвітовому контексті. В сучасному науковому співтоваристві поширеним є вживання лексеми: «філософія південної Азії». Англійською – «South Asian philosophies», а французькою – «Philosophie de l`Asie du Sud». Водночас, часто вживаною є лексема: «Індійська філософія» Англійською: «Indian philosophy», а французькою: «La philosophie indienne».

Учасники семінару здійснили лексикографічний огляд способів перекладу терміну філософія (старогрецькою – φιλοσοφία, англійською – Philosophy).

Сучасні англо-санскритські словники пропонують наступні терміни:

तर्कविद्या [tarkavidyA] утворений з: तर्क [tarka], що англійською перекладають як reasoning; та [विद्या]   [vidyAlaya] що англійською перекладають як academy або school.

अन्वीक्षिकी [anvIkSikI]  що англійською перекладають як metaphysics, argumentative mind, logic, logical philosophy.

तत्त्वविद्या [tattvavidyA] утворений з: तत्व  [tatva] що англійською перекладають як reality; та विद्या  [vidyAlaya]  що англійською перекладають як academy, school.

तत्वज्ञान  [tatvajJAna] утворений з: तत्व  [tatva] що англійською перекладають як reality; та ज्ञान [jJAna]  що англійською переладають як  higher knowledge, memorial, knowing, becoming acquainted with, awareness, conscience, knowledge, engaging in, monument, knowledge about anything.

दर्शन  [darzana] і в англійській та українській мові переважно вживаються в транскрипції без перекладу.

Студенти та викладачі, що мали нагоду стати учасниками семінару, підтримали ідею продовження таких змістовних і цікавих засідань та на наступних зібраннях обговорити ключові терміни індійської філософії і почати з терміну «медитація». Пан Посол зазначив, що саме з розкриття специфіки медитації та розуміння її суті слід розпочинати знайомство з індійською філософією.

Кафедра філософії оголошує для всіх студентів-учасників семінару конкурс на кращий твір в довільній формі на тему: «Мої враження про семінар». Твори слід надіслати на електронну адресу кафедри kf919@ukr.net до 5.10.17. Автори п’яти найцікавіших, на думку викладачів кафедри, робіт отримають в подарунок від завідувача Кафедри філософії КНУКіМ книги, що стануть їм у нагоді при вивченні курсу філософії.

Після цікавої та продуктивної роботи студенти мали нагоду поспілкуватись зі своїми колегами з університету, які провели для присутніх оглядову екскурсію по університету.

Для всіх учасників семінару згодом буде організована екскурсія в музей Київського національного університету імені Тараса Шевченка з цікавою розповіддю про історію розвитку київської наукової школи. Тож слідкуйте за оголошеннями!

Високоповажному пану Послу, а також колегам з університету Тараса Шевченка Кафедра філософії презентувала пам’ятні подарунки.

Пан Посол був щиро вражений набором шоколадних цукерок із надрукованими на них фотокартками, на яких відображені яскраві події з життя Університету культури, учасником яких він був, а також заходи Посольства Індії, у яких брали участь студенти КНУКіМ.

За результатами роботи семінару згодом буде сформований інформаційний бюлетень, у якому будуть викладені напрацьовані на ньому матеріали, а також відеофіксація роботи його учасників. Всі бажаючі зможуть ознайомитися з ним на сайтах кафедр-організаторів заходу.

Колектив Кафедри філософії щиро дякує всім викладачам та студентам, що взяли участь в роботі науково-методичного семінару, та анонсує його наступні засідання, що відбудуться в останній четвер жовтня та листопада.

Навчання в КНУКіМ є цікавим процесом, що виходить за межі навчальних аудиторій, та триває не лише на академічних заняттях! Студенти та викладачі є активними учасниками наукового життя столиці!

Контакти