«Кохання врятує світ»

Дата: 15.02.2017 | Рубрика: Новини

14 лютого у багатьох країнах світу святкують День закоханих чи День Святого Валентина. По-особливому відзначили його і студенти КНУКіМ: вони влаштували інтелектуальну феєрію «Кохання врятує світ». Свято зорганізувала Кафедра філософії, а підготували його студенти перших курсів Факультету готельно-ресторанного і туристичного бізнесу та Факультету журналістики і міжнародних відносин. Активну участь у святі взяли також студенти Факультету музичного мистецтва та студенти Факультету хореографічного мистецтва.

17

Під звуки скрипки, що їх подарували присутнім студенти 1-го курсу Факультету музичного мистецтва, ведучі Дарина Туз, Вікторія Черненко, Данило Борисенко та Артем Галкін розповіли легенду,

згідно з якою ще в ІІІ ст. н. е. римський імператор Клавдій ІІ видав Указ про заборону чоловікам одружуватися, а дівчатам виходити заміж. Чоловік, що не має сім’ї, вирішив він, буде краще воювати за славу кесаря. Польовий священик та лікар на ім’я Валентин таємно вінчав охочих, незважаючи на заборону. Коли про це довідався імператор, він велів заарештувати та стратити неслухняного підданого. У в’язниці священик закохався у дочку стражника, яка була сліпою. Силою свого кохання він вилікував її від сліпоти. А лист з освідченням у коханні, від приреченого на страту, рятівника дівчина отримала вже після страти священика, яка відбулася 14 лютого 269 року у Священній римській імперії.

4 1

Кохання – найпрекрасніше і найвеличніше почуття, яке надихає та окриляє людей. Його не можна примусово викликати чи подолати, воно пробуджується в кожній частині світу як найважливіша його характеристика, як великий принцип космічного взаємозв’язку. В одному слові «КОХАННЯ» – як у кристалі діаманту переливаються всіма барвами світу трильйони людських почуттів, ще ніколи не сказаних і не почутих слів, не написаних і написаних віршів.

9 14 10

Про типи кохання, розуміння цього вічного почуття філософами та поетами у різні епохи світової історії розповіли учасникам заходу його організатори. Так, ще давні греки розрізняли такі типи кохання: «філія» – це любов-дружба, любов-приязнь до іншої людини, до явища, до предмета; «сторге» – любов-прив’язаність, любов до брата, сестри, батька та матері, сімейна любов; «агапе» – саможертовна любов до ближнього; «ерос» – захоплена і чуттєва любов як пристрасть, як космічна сила творення, як жага фізична і жага духовна, що возвеличує предмет свого кохання.

ф__лософ__я кохання

Ведучі розповіли присутнім про розуміння кохання Сократом та Аристотелем, Августином Блаженним та гуманістами доби Відродження, філософами класичної та сучасної філософії. Учасники заходу читали вірші про кохання античного поета Анакреонта, лірику середньовічних трубадурів (вагантів) – Бернарта де Вентадорна, сонети Шекспіра англійською та українською мовами, вірші польського романтика Адама Міцкевича, поетів 20 століття – Марини Цвєтаєвої, Миколи Вінграновського, Ліни Костенко, Іздрика, Сергія Жадана, Леони Вишневської та Романа Штігера. Прозвучали також твори про кохання українського мандрівного філософа Григорія Сковороди. Пісню №23 із «Саду божественних пісень» Сковороди на бандурі виконав Данило Мельник, студент групи ТНБ-43 Факультету музичного мистецтва.

18

«Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?» – риторично запитував Сковорода.

В українській мові, окрім слова «ЛЮБОВ», є неповторне та п’янке – «КОХАННЯ». Заховану в цих словах різницю не позначає жодна інша мова світу. Любов – це почуття сердечної прив’язаності до кого-, чого-небудь; інтерес до чого-небудь. Кохання – почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі. Студенти згадали також про любов до свого народу, до його звичаю, про любов до своєї країни, без яких почуття любові не є повним.

5 3

Літературна студія «Кожен 9-тий» підготувала виставу – читання студентами власних поезій, які з цікавістю слухала аудиторія.

13

Окрасою свята стали виступи студентів 1-го курсу Кафедри бальної хореографії Факультету хореографічного мистецтва, які виконали румбу та ча-ча-ча, а також вальс, що не лишив байдужим нікого із присутніх.

2 11 7

Неповторним був і акапельний спів вокального ансамблю «Ad libitum» під художнім керівництвом кандидата мистецтвознавства, професора Олени Скопцової.

Академічний хор «АNІМА», художній керівник – заслужена артистка України, професор Наталія Кречко, – виконав композицію «Мірончарня» сучасного польського автора Якуба Неске, яка набирає обертів популярності у сучасному світовому хоровому мистецтві.

812

А на завершення свята студенти Факультету готельно-ресторанного і туристичного бізнесу, що гостинно відчинили для всіх охочих двері своєї оселі, приготували частування – тістечка у формі сердечок, які дарували всім присутнім, додаючи паперові валентинки з висловами відомих філософів і поетів про кохання. Навзаєм їм дарували усмішку. Можливо, саме з неї народжується кохання?

15

«Кохати – означає бажати іншому того, що вважаєш за благо, і бажати при цьому не заради себе, а заради того, кого любиш, і намагатися надати йому це благо» – античний філософ Аристотель.

«Любов виживає у ворожнечі, буває скромною у процвітанні, стає сильною у стражданні, у добрих справах вона панує, спокусі вона не підвладна, в гостинності вона щедра, серед справжніх братів вона радісна, серед братів неправдивих терпляча, вона – душа священних книг, чеснота пророцтв, сила знання, плід віри, багатство бідних, життя тієї, що помирає. Любов – це все», – середньовічний філософ Августин Блаженний.

«Коли коханий відповідає на любов, то той, хто любить, живе в ньому. У цьому закладено щось дивовижне» – італійський філософ доби Відродження Марсіліо Фічіно.

«Кохання є вищою реальністю, першопричиною… Кохання є кінцева мета світової історії, амінь Всесвіту» – німецький романтик Новаліс.

«Лише той чогось вартий, хто щось любить. Не бути нічим і нічого не любити – одне і те ж» – представник німецької класичної філософії Людвіг Фейербах.

«Той, хто кохає по-справжньому хоч одну людину, кохає весь світ» – сучасний німецький філософ Еріх Фромм.

учасники

 

Контакти
Email: abiturient@knukim.edu.ua
Тел.: (044) 285-44-03, 285-43-86
Факс: (044) 285-85-27