Лексикографія ключових філософських термінів санскриту

Дата: 06.12.2017 | Рубрика: Новини

Кафедра філософії КНУКіМ та Кафедра історії філософії Філософського факультету КНУ імені Тараса Шевченка провели третю частину сьомого науково-методичного семінару «Лексикографія ключових філософських термінів санскриту», на якому були обговорені поняття індійської філософії. Почесним гостем та співдоповідачем на семінарі був Надзвичайний та Повноважний Посол Індії в Україні пан Манодж Кумар Бхарті. Студенти та викладачі КНУКіМ брали участь в організації та проведенні попередніх семінарів, присвячених вивченню індійської філософії, що відбулися у вересні та жовтні. (http://kf.knukim.edu.ua/86-indijska-filosofiya-nauka-chi-religiya.html; http://kf.knukim.edu.ua/89-manodzh-bkharti-indijska-filosofiya-yak-osmislennya.html).

Третій науково-методичний семінар об’єднав учасників навколо вивчення таких термінів, як карма, борг та мокша. Учасниками семінару були викладачі різних кафедр КНУКіМ (Кафедри філософії, Кафедри зв’язків з громадськістю і журналістики), магістри КНУКіМ, студенти Факультету журналістики і міжнародних відносин КНУКіМ, викладачі Кафедри історії філософії філософського факультету, студенти, магістри та аспіранти філософського факультету КНУ ім. Шевченка, викладачі Кафедри філософії Київського національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, співробітники Інституту філософії НАН України, Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка, Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України.

Відкрив зібрання завідувач Кафедри історії філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філософських наук, доцент Тарас Петрович Кононенко. Він передав присутнім вітання від імені ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктора філософських наук Леоніда Васильовича Губерського та від проректора з науково-педагогічної роботи КНУ ім. Тараса Шевченка, кандидата філософських наук, професора Володимира Анатолійовича Бугрова, який від імені ректорату зустрічав пана Посла в університеті. Тарас Петрович привітав учасників семінару, подякував від імені організаторів семінару та керівників навчальних закладів, які вони представляють, – КНУ ім. Шевченка та КНУКіМ – Надзвичайному та Повноважному Послу Індії в Україні пану Маноджу Кумару Бхарті за участь у роботі цих семінарів та за цікаві доповіді. Тарас Кононенко зазначив, що третій та останній в серії семінарів на тему індійської філософії навіює легке відчуття ностальгії за їх проведенням, вказав на важливість таких наукових зібрань у контексті оновлення змісту навчальних програм, що матиме місце за результатами роботи як в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, так і в Київському національному університеті культури і мистецтв. Тарас Петрович подякував Кафедрі філософії КНУКіМ за співпрацю в організації та проведення семінарів, побажав учасникам зібрання цікавої і продуктивної роботи, насолоди від спілкування з цікавим співрозмовником – Надзвичайним та Повноважним Посол Індії в Україні паном Маноджем Бхарті.

Провідний спеціаліст з філософії сходу Кафедри історії філософії філософського факультету КНУ ім. Тараса Шевченка кандидат філософських наук, доцент Ганна Василівна Гнатовська окреслила традиції розуміння заявлених тематикою семінару термінів у вітчизняній літературі, зазначила, що метою заходу є їх критичний аналіз та редакція.

Карма (санскр. कर्म, англ. karma) – одна з найважливіших категорій філософської культури Індії. Це природний закон причинно-наслідкового зв’язку, згідно з яким кожна дія, у тому числі й людська, детермінує майбутній перебіг подій, а їх сукупність визначає характер наступного переродження. Відповідно до традиційного вчення про карму кожна жива істота, і перш за все людина, несе відповідальність за власні дії, а отже, має свободу вибору. Тож у понятті карма поєднуються свобода та абсолютний детермінізм. Результат дії карми неуникненний та водночас такий, який має бути оцінений, втім, він не передбачає моральної оцінки людського співтовариства. Одночасно карма тлумачиться як головний чинник відтворення сансари, і є дійсною й на ментальному рівні (намір, думка, слово).

Борг (санскр. ऋण, англ. Debt) – термін, що має низку значень, серед яких нас цікавить етико-філософське його тлумачення. У філософській культурі Індії, це зобов’язання, що бере на себе кожна жива істота як відповідальна за свій вибір-дію, тобто за свою карму. Кожна людина має три борги: шанувати Ріші (напівміфічних провидців, мудреців, через яких боги відкрили людям ведійські гімни); шанувати предків та продовжувати їх рід; виконувати ритуали. Виконання цих обов’язків є частиною сансари. Поняття боргу ширше, ніж «спокута сансари», борг – це покликання людини, здійснення якого є обов’язком кожного.

Мокша (санскр. मोक्ष, англ. moksha) – найскладніший термін індійської філософії, зазначила Ганна Василівна. Це один з термінів, яким в філософській культурі Індії висловлюють звільнення від тенет сансари та карми. Він є ключовим, зокрема, для даршани Веданта. Мокша – мета духовної практики, а її досягнення дозволяє вийти на рівень осягнення достеменної реальності та істини. Що таке мокша, можна зрозуміти, лише досягнувши мокші. Це мета, яку ставлять собі ті, хто хоче звільнитися від сансари. Мокша – це те, що потрібно здобути. Мокша – це осягнення істини. Ті, хто хоче досягти мокші, мають використовувати весь інструментарій практик, які напрацьовані в індійській духовній традиції. Ідеал мокші агностичний, що, з одного боку, спростовує необхідність інтелектуальної діяльності, але, з іншого, – ця діяльність водночас є одним із знарядь досягнення мокші.

Катерина Валеріївна Довбня, кандидат педагогічних наук, асистент Кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка, підготувала для учасників семінару аналіз перекладів термінів карма, борг та мокша в англо-українських та санскритсько-англійських словниках. Зокрема санскритсько-англійський словник Моньєра-Вільямса (він містить180 000 слів) дає такі визначення. Карма – іменник середнього роду, що означає дія, робота, право, ефект, доля (результат акту, що мав місце в минулому житті), слово утворене від слова робити, виробляти. Зокрема в Аджурведі слово «Карман» вживається в значенні діяння, а не доля. Іменник «ріна», зазначила Катерина Валеріївна, коректніше перекладати як «обов’язки», а не «борги», це щось бажане, зобов’язання, обов’язок. Так, в стародавніх індійських текстах йде мова про такі обов’язки (борги) варни брахманів, як: вивчення Вед, жертвоприношення богам, народження сина (продовження роду). Принагідно доповідач згадала етимологію українського слова «свобода», яке має протоіндоєвропейське походження й утворене від префіксу «сва» (сам, сам собою, свій) та кореня «будга» (просвітлений, пробуджений в духовному житті). Слово «мокша» перекладається як емансипація, звільнення (у значенні звільнення чиєїсь самості), смерть. Це також назва збірки священних гімнів та свята гора Меру. Катерина Довбня також зазначила, що вивчення санскриту в Київському університеті ім. Тараса Шевченка має свою традицію, вона започаткувалася в часи створення університету та формувалася до жовтневого перевороту, після якого була перервана і відроджується вже в часи незалежної України.

Надзвичайний і Повноважний Посол Індії в Україні Манодж Кумар Бхарті у своєму виступі зазначив, що протягом двох попередніх засідань учасники семінарів розглянули велику кількість термінів індійської філософії (до 20 термінів сумарно). У такий спосіб вони отримали інформацію, що має скластися в одну цілісну картину. Пан Посол пригадав, що на першому семінарі було зазначено: основа індійської філософії – це переконаність в існуванні абсолютної правди, досягти якої може кожен з нас. Коли ми її досягаємо, то не можемо розповісти про неї іншим, бо вони нам просто не повірять. Кожен має досягти цієї правди особисто. Шлях до неї – це медитація. «Що може трапитися з вами, коли ви медитуєте? Я, – зазначив пан Посол, – дав вам концепт п’ятого виміру. Коли ви медитуєте, ви потрапляєте в інший вимір, з якого все розумієте. На другому семінарі, – сказав Манодж Бхарті, – я навів вам приклади західної філософії та науки і східної філософії та науки. Західна філософія – як свічка в темній кімнаті, західна наука, як свічка, яку ви тримаєте в руках і з якою рухаєтеся по темній кімнаті. Так можна побачити лише освітлену частину простору. Західна наука наполягає на експериментальному методі пізнання, тлумачення вчених може змінюватися, коли експериментально доводяться спростовуючі ці твердження факти. Індійська філософія – як сонячне світло в темній кімнаті. Воно пронизує собою весь простір і можна бачити всю кімнату. Це і є абсолютна правда. Ми намагаємося пізнати індійську філософію через європейську, але зрозуміти її через терміни – це пастка, це як з двовимірного світу намагатися осягнути п’ятий вимір. Без розуміння (схвачування) усієї правди не можливо зрозуміти індійську філософію до кінця».

У своєму виступі пан Посол висвітлив також значення окремих термінів. Так, карма (чи «карм», як переважно вживається це слово, в ньому буква «а» додається для зручності вимови) означає «дія». Все, що ви робите в житті, все, що ви зробили – це частина карми. Закони карми засновані на науковому принципі детермінізму, який визначає загальну об’єктивну зумовленість явищ світу. Якщо є наслідки, мають бути і причини – це головний принцип закону карми. Це принцип сучасної науки і всієї індійської філософії, яка стверджує: все, що ви робите живому – повертається до вас. Пан Посол пригадав приклад, який наводив на першому семінарі: про двох дітей, один з яких народився в заможній сім’ї і не відчуває нестачі в будь-чому, а інший народився в бідній сім’ї і потерпає від нестачі найнеобхіднішого для життя. Все причина в їх кармах, сформованих під час попередніх народжень. В світі існує шість мільйонів форм життя, душа може перебувати у будь-якій з них.

Закон боргів – рінг – означає бути боржником чогось. Коли ви отримуєте щось від живої душі, то ви вже щось їй винні. У законі боргу лежить в основі принцип «на кожну дію є протидія». Коли ви робите щось погане, воно до вас і повертається. Важливо при цьому щось давати іншим, бо коли ви щось віддаєте, то ви повертаєте свої борги. Коли вас про щось просять, то не можна відмовляти, це слід сприймати як можливість віддати борги.

Ми маємо багато перероджень, допоки не відплатимо всіх боргів, коли всі борги віддаємо, – досягаємо мокші. Віддаючи борг, я породжую новий борг, бо душа, якій я віддав борг, в такий спосіб набула борг переді мною. Якщо я щось віддаю вам, ви стаєте винні мені, – як подолати цей цикл боргів? Коли ви щось робите, не очікуйте чогось навзаєм. Якщо ви даєте як той, через кого це дається, ви не потрапляєте під вплив закону боргу. Так можна відплатити борг, не породжуючи новий борг. Життя слід сприймати як дарунок можливості дати у відповідь.

Пан Посол поставив присутнім риторичні питання: «Якщо цикл перероджень трапляється через те, що я щось винен, то з чого все почалося? Чому душа народжується вперше, коли ще вона не мала боргу? Чому душа народжується без боргів і потім їх отримує?» «На ці питання вам ніхто не дасть відповіді, – зазначив вельмишановний гість. Відповіді на ці питання ви можете отримати самі в стані саматхи, коли медитуєте. Тому не намагайтеся отримати готові відповіді, шукайте їх самі».

Існує шлях знання і шлях поклоніння. Медитація торкається шляху знань, шляху особистісного пошуку; шлях поклоніння зорієнтований на отримання готових відповідей ззовні, це хибний шлях.

Магістр Кафедри міжнародних відносин КНУКіМ Наталя Каташинська запитала пана Посла, як можна описати стан мокші, якого досягає людина, це стан життя, чи це стан смерті. «Вам ніхто не дасть на це відповіді, – вкотре наголосив Посол, – ви можете самі ці відповіді віднайти, якщо будете медитувати і досягнете стану саматхи. Я вже медитую близько 20 років, але так і не досягнув стану саматхи. Втім, чим довше я медитую, тим ближче я до досягнення цього стану».

Доцент Кафедри історії філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат філософських наук, доцент Михайло Сергійович Кириченко поцікавився у шановного доповідача, як може, наприклад, черепаха покращити свою карму і досягнути стану мокші. На це питання пан Посол відповів, що більшість тварин цього зробити не можуть, їх стан пасивний, вони відбувають покарання за раніше вчинені дії. Втім, є тварини, які можуть покращити карму, наприклад, кінь, що допомагає господарю; домашні улюбленці; тварини, які здійснюють якісь неймовірні вчинки тощо.

В Індії, зазначив пан Посол, велика увага приділяється астрономічним таблицям, бо вважається, що вони можуть все розказати про ту чи іншу людину. Все на Землі визначено наперед, тому кожна дитина має тих батьків, які виховуючи її, виконують свій борг, люди одружуються саме з тими, а не з іншими людьми, бо це також шлях до сплати своїх боргів та досягнення мокші.

Студенти та викладачі мали нагоду поставити пану Послу питання і висловити вдячність за змістовні лекції.

На завершення зустрічі її співорганізатор та модератор, завідувач Кафедри філософії КНУКіМ, докор педагогічних наук, доцент Катерина Михайлівна Кириленко подякувала пану Маноджу Бхарті, Надзвичайному та Повноважному послу Індії в Україні, за участь у роботі науково-методичних семінарів і за цікаві лекції на них. Ці лекції, зазначила вона, були дуже глибокими, змістовними та водночас простими, зрозумілими і доступними. Учасники семінарів мали чудову нагоду знайомства з індійською філософією «зсередини», поза шаблонним її викладом у навчальній літературі. Студенти, слухаючи пана Посла, отримали чудовий приклад того, якою в сучасному світі має бути успішна людина: високоосвіченою, глибоко духовною, а також патріотичною, так ґрунтовно знайомою з власною духовною культурою та настільки в неї закоханою, щоб бути готовою нести її здобутки людям інших культур. Від всіх учасників семінарів Катерина Михайлівна подарувала пану Послу чашку з надрукованою на ній фотокарткою з першого семінару та надписом: «To Manoj Kumar Bharti with gratitude for lectures on Indian philosophy. Kyiv, 2017», висловила сподівання на те, що книга, роботу над якою завершує пан Посол, буде презентована в бібліотеках вузів-організаторів семінарів, а Тарас Петрович Кононенко запропонував зробити презентацію цієї книги в університеті на знак подовження співпраці.

Пан Посол подарував організаторам семінару книги, які поповнять бібліотеки Кафедри філософії КНУКіМ та Кафедри історії філософії КНУ ім. Шевченка.

Пан Посол схвально оцінив намір організаторів підготувати за результатами роботи семінарів навчально-довідниковий посібник для студіюючих індійську філософію та погодився на його редагування. А також повідомив про те, що незабаром до Посольства Індії в Україні прибуває Аташе з питань культури, і запропонував зробити лекції з індійської філософії у вищих навчальних закладах Києва більш регулярними за його участі.

На завершення зустрічі її учасники зробили спільне фото на згадку про участь в цікавому науковому зібранні, про співпрацю з Посольством Індії в Україні та особисто з паном Послом, про співпрацю між викладачами, аспірантами, студентами КНУ імені Шевченка і КНУКіМ.

Контакти
Email: abiturient_knukim@ukr.net
Тел.: (044) 285-44-03, 285-43-86
Факс: (044) 285-85-27