«Національні культури в глобалізованому світі»

Дата: 10.04.2017 | Рубрика: Новини

У КНУКіМ відбулась Всеукраїнська науково-практична конференція «Національні культури в глобалізованому світі» за участі високоповажних гостей з України та світу. На конференцію для обговорення актуальних проблем культури в сучасному світі, питань участі державних структур в процесах культуротворення завітав Ростислав Володимирович Карандєєв, Державний секретар Міністерства культури України. На пленарному засіданні з цікавими та змістовними доповідями виступили Манодж Кумар Бхарті, Надзвичайний і Повноважний Посол Індії в Україні, Нідаль Ель-Коттоб, Радник посольства Палестини в Україні, Теймураз Кіладзе, координатор програм міжнародної організації ГУАМ, директор навчального закладу м. Хіматнагар (Індія, Штат Гуджарат) доктор Патель, посол Університету Сингулярності (США) в Україні та співзасновник Університету Сингулярності в Україні «SingularityU Kyiv» Іветта Делікатна.

Пленарне засідання науково-практичної конференції відкрив доктор філософських наук, професор, проректор з наукової роботи КНУКіМ Сергій Данилович Безклубенко, який привітав усіх присутніх з відкриттям конференції та наголосив на актуальності питань, окреслених тематикою конференції.

«Процес глобалізації в сучасному світі не є завершеним, – зауважив Сергій Данилович. – Ми перебуваємо у чи не найактивнішій стадії процесу глобалізації». Він навів слова відомого індійського філософа та політичного діяча Махатми Ганді, який казав: «Я не проти того, щоб всі вітри світу обдували мою оселю, але я проти того, щоб вони завалили стіни моєї оселі», – і закликав присутніх «зміцнювати стіни нашої оселі», турбуватися про збереження та розвиток власної національної культури.

Державний секретар Міністерства культури України Ростислав Володимирович Карандєєв у своєму виступі зазначив: «Світ глобалізується. Це явище, що дане нам історією розвитку цивілізації. Суспільство на землі не лише уніфікується, але і стає єдиним цілим. Відмінності, що існують у ньому, мають властивість стиратися. Водночас перед національними культурами в глобалізованому світі постає завдання пропонувати те, що може стати основою нових глобалізаційних змін, перед ними також виникає нагальне завдання збереження власної нематеріальної культурної спадщини, у тому числі такого важливого її елемента як мова». Ростислав Володимирович закликав скеровувати вітри глобалізації та ставити вітряки, які б використовували їх силу як джерело енергії. Як вища посадова особа з числа державних службовців Міністерства культури України він закликав науковців освітніх установ культури пропонувати суспільству та владі свої рішення, процедури, логістику дій, оскільки відсутність науково-аналітичного підґрунтя при прийнятті рішень є запорукою їх помилковості.

Манодж Кумар Бхарті, Надзвичайний і Повноважний Посол Індії в Україні, підкреслив, що гаслом зовнішньої політики Індії є: «Весь світ – єдина сім’я». Пан Посол відзначив, що в конституції Індії закріплені 22 мови, всього ж на території держави співіснує 325 мов та 1652 діалекти. Індія є прикладом реалізації комунікативних засад сучасного світу. Цікавими для присутніх були також цитати із стародавнього індійського тексту Рігведи, що їх навів високоповажний гість на зразок того, як в глибинах національної пам’яті та в скарбниці духовного надбання людства міститься інформація, яку значно пізніше відкриває наука. Увага до спільної духовної спадщини людства є потужним джерелом єдності світового співтовариства.

Пан Посол закликав присутніх взяти участь в унікальному заході, який організовує Посольство Індії в Україні: 18 червня 2017 року на центральній вулиці Києва – Хрещатику – буде відбуватися йога-марафон. Метою марафону є зібрати 10 тисяч людей, які водночас займаються йогою – давньою практикою індійських духовних традицій. У час високотехнологічного розвитку сучасного людства такий досвід є особливо важливим. За рішенням всесвітньої організації ЮНЕСКО 21 червня відзначається День йоги. Йога-марафон має усі шанси увійти до Книги рекордів Гіннеса, оскільки таке масове практикування йоги відбуватиметься вперше.

Теймураз Кіладзе, координатор програм міжнародної організації ГУАМ, відзначив, що в основі політико-консультативного форуму лежить єдність позицій чотирьох держав: Грузії, України, Азербайджанської Республіки та Республіки Молдова. «Першочерговим завданням ГУАМ – є створення єдиної економічної зони між учасниками, але водночас свій вектор діяльності ми спрямовуємо до напрацювання основ культурного співробітництва між країнами». Теймураз Кіладзе зацікавився освітнім досвідом КНУКіМ і обіцяв завітати до вишу на зустріч зі студентством.

Директор навчального закладу м. Хіматнагар (Індія, Штат Гуджарат) доктор Патель розповів про важливість формування в сучасному світі компетентності міжкультурної комунікації; наголосив на актуальності національного контенту в пропагуванні загальнолюдських надбань та популяризуванні місцевої національної культури з огляду на її регіональні відмінності.

Цікавим та інформаційно насиченим був виступ Іветти Делікатної – експерта з бізнес-комунікацій із 20-ти річним досвідом роботи у корпоративному секторі, у 2014-2015 роках – лідера команди консультантів з комунікацій «Communicating a New Ukraine» при Кабінеті Міністрів України, радника Міністерства інформаційної політики України, кандидата економічних наук, посла Університету Сингулярності (США) в Україні та співзасновника Університету Сингулярності в Україні «SingularityU Kyiv». Вона розповіла присутнім про історію створення Університету сингулярності в Кремнієвій долині, а також про бурхливий інноваційний розвиток, що охоплює собою нині всі сфери життя та найрізноманітніші галузі знань. Підготовлена нею презентація викликала жвавий інтерес в аудиторії. Іветта Делікатна виклала базові ідеї теорії сингулярності (сингулярність – наука про самоорганізацію і розвиток в системах різного походження, що мають нелінійний характер) та принципи експоненційного розвитку (експоненційний розвиток – це неперервний розвиток на основі прогресивної кількісної зміни чогось за законом геометричної прогресії; таке зростання величини, за якого швидкість зростання пропорційна самій величині). В основі експоненційного розвитку лежить закон Гордона Мура, засновника компанії Intel, сформульований ним ще у 1965 році, згідно з яким кількість транзисторів на кристалі мікросхеми буде подвоюватися кожні 24 місяці, за цей період часу комп’ютери дешевшатимуть удвічі, а їх потужність – вдвічі збільшуватиметься. Галузі сучасного життя, що вже яскраво демонструють експоненційне зростання – це робототехніка, біотехнології, нейробіологія, нанотехніка, ІТ-технології. Експоненційний розвиток все активніше проникає в гуманітарне знання, зокрема, в освітні технології. Сучасні технології змінюють не тільки фізичні можливості людини, але й розумові. Створюється економіка та інформатизація знань. Якщо для охоплення аудиторії у 50 млн. чоловік, радіо знадобилося 38 років, телебаченню – 13 років, Інтернету – 4 роки, фейсбуку – 5 місяців, а Angry birds – 35 днів. У часи таких стрімких змін виникає попит не стільки на самі технічні досягнення, як на ідеї, що здатні їх продукувати. Зростає попит на гуманітарне знання. До 2036 року з’явиться 186 нових професій, серед них: особистий т’ютор з естетичного розвитку, тренер художніх станів, science-художник тощо. У підготовці таких спеціалістів Іветта Делікатна бачить великі можливості Університету культури, вишу, що слідкує за інноваціями та оперативно реагує на попит у суспільстві на тих чи інших спеціалістів. Тож побажала вузу успіху в освоєнні нових професій та підготовці фахівців, здатних до роботи в суспільстві, що постійно оновлюється. Як роз’яснює Деніел Пінк у своїй книзі «Драйв. Що насправді нас мотивує», секрет високої продуктивності та працездатності людини криється не у бажанні отримати винагороду, а у нашому глибинному прагненні керувати своїм життям та розвивати власні здібності. Саме таким має бути сучасний спеціаліст.

Клочко Валентин Петрович, доктор економічних наук, професор кафедри арт-менеджменту та івент-технологій Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв у своїй доповіді на тему: «Проблеми діалогу культур у глобалізованому просторі» зазначив, що шляхом до уникнення конфронтації культур, про яку свого часу писав Гантінгтон, є діалог культур. Діалог культур мусить мати наступальний характер, бути спрямований проти спроб розмивання національних культур. Повага до культурних надбань інших народів повинна супроводжуватися розширенням кола власних культурних надбань на основі вивчення здобутків інших культур.

Учасниками пленарного засідання були також Бенюк Олеся Богданівна, кандидат філософських наук, старший викладач кафедри філософії КНУКіМ, Бровко Микола Миколайович, доктор філософських наук, професор кафедри суспільних наук Національної музичної академії ім. П.І. Чайковського, Гайдукевич Катерина Анатоліївна, кандидат культурології, старший викладач кафедри культурно-дозвіллєвої діяльності КНУКіМ, Гранчак Тетяна Юріївна, доктор соціальних комунікацій, професор, в. о. завідувача кафедри інформаційної, бібліотечної та архівної справи КНУКіМ, Добродум Ольга Вікторівна, доктор філософських наук, професор кафедри філософії КНУКіМ, Кириленко Катерина Михайлівна, доктор педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри філософії КНУКіМ, Кожемякіна Оксана Миколаївна, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософських і політичних наук Черкаського державного технологічного університету, Колісник Олександра Володимирівна, доктор філософських наук, професор кафедри соціології КНУКіМ, Корнієвський Олександр Анатолійович, доктор політичних наук, професор, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень, Кундеревич Олена Вікторівна, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії КНУКіМ, Кушнарьов Валерій Володимирович, кандидат культурології, доцент, декан факультету культурології КНУКіМ, Оборська Світлана Валентинівна, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри культурно-дозвіллєвої діяльності КНУКіМ, Петрова Ірина Владиславівна, доктор культурології, професор, завідувач кафедри культурно-дозвіллєвої діяльності КНУКіМ, Просандєєва Людмила Євгеніївна, доктор психологічних наук, професор кафедри культурно-дозвіллєвої діяльності КНУКіМ, Обуховська Любава Василівна, старший викладач Національного авіаційного університету, член Спілки дизайнерів України, Солдатова Леся Петрівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри англійської мови Київського університету імені Бориса Грінченка, Соломатова Вікторія Василівна, кандидат історичних наук, доцент, перший заступник декана Факультету журналістики і міжнародних відносин КНУКіМ, Ткач Микола Михайлович, кандидат історичних наук, професор кафедри культурно-дозвіллєвої діяльності КНУКіМ, Чорна Людмила Олексіївна, кандидат історичних наук, науковий співробітник Шевченківського національного заповідника (М. Канів), інші науковці, а також аспіранти, магістри, студенти.

Учасників конференції добіркою українських пісень та грою на бандурі вітали тріо бандуристів КНУКіМ.

Жвава дискусія, що розпочалася на пленарному засідання, активно тривала під час перерви на каву, а також упродовж роботи секцій, до роботи яких долучилося широке коло науковців.

Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції опубліковані у збірці тез, ознайомитися з ними всі бажаючі можуть за посиланням.

Учасники конференції зійшлися на думці, що глобалізація сучасного світу не є процесом денаціоналізації, уніфікації окремих культур та народів, що беруть у ній участь. Глобалізаційні процеси створюють попит на національні культурні надбання, найбільш яскраві та самобутні артефакти яких стають надбанням усього людства.

Контакти
Email: abiturient_knukim@ukr.net
Тел.: (044) 285-44-03, 285-43-86
Факс: (044) 285-85-27