Психологія переживання глобальної пандемії: досвід України і світу
В рамках Всеукраїнського Дня Психолога за участі українських, європейських, американських експертів в Університеті культури відбувся Міжнародний науково-практичний Workshop «Психологія переживання глобальної пандемії: досвід України і світу».
Мета заходу: гармонізація та синхронізація світового й українського досвіду психологічного супроводу в освітньому середовищі.
Модератором воркшопу стала завідувач кафедри психології, доктор психологічних наук, професор Просандєєва Людмила Євгеніївна, яка у співпраці з колегами, науково-педагогічними працівниками кафедри, організувала конференцію.
У першій, науково-дослідній, частині заходу відбулася дискусія та обговорення актуальних проблем психологічного здоров’я людини в умовах пандемії, зокрема:
– проблема психологічного супроводу подолання посттравматичних проявів в зарубіжній психології
– профілактика негативних психологічних станів та професійного вигорання в умовах соціальної самоізоляції
– підвищення самоефективності, формування довіри викладача і студента, створення безпечного освітнього середовища, розвиток креативності особистості студента.
В дискусії взяли участь спікери Інституту психології ім. Г.С. Костюка Національної Академії педагогічних наук України, Львівського політехнічного університету, Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова, Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка, Академії керівних кадрів культури і мистецтв, UKRAINISCHE FREIE UNIVERSITÄT m. München (Українського вільного університет м. Мюнхен), Вищої школи фінансів і управління в м. Варшава (Польща), Університету Південної Кароліни Сполучених Штатів Америки.
Міжнародний науково-практичний воркшоп відкрила доктор психологічних наук, професор Просандєєва Людмила Євгеніївна, яка привітала всіх його учасників з Всеукраїнським днем психолога і зазначила, що заявлена тема «Психологія переживання глобальної пандемії: досвід України і світу» є надзвичайно актуальною, оскільки пандемія CОVІD-19 стала серйозним випробуванням не лише для українського суспільства, а й для всього людства.
«Україна, як і весь світ, постала сьогодні перед новими нечуваними викликами, які значно загострилися в період пандемії. І найсерйознішими з них є криза моралі, криза толерантності, гармонійного співіснування та партнерства людей.
Сьогодні психологія спрямована на розвиток особистості людини задля того, щоб в надзвичайних умовах пандемії відбулася самотрансценденція «Я», «вихід за межі можливого», заснований на емпатії і розумінні себе та інших. Це ставить перед психологами-практиками всього світу нові завдання психологічної профілактики та кризового консультування.
Київський національний університет культури і мистецтв активно підтримує ідею Всесвітньої організації здоров’я щодо зміцнення психологічного стану людини і подолання посттравматичних проявів. Так, уже два роки поспіль на кафедрі психології працює Соціально-психологічний центр КНУКіМ, де всі бажаючі студенти мають можливість пройти індивідуальні онлайн-консультації фахівців-психологів», – наголосила Людмила Євгеніївна.
Докторка Дженіфер ді Морісон – професорка університету Південної Кароліни Сполучених Штатів Америки підкреслила необхідність допомоги студентам у підтримці і розвитку ментального здоров’я. «Узагальнення оптимістичного досвіду психологічної підтримки американської молоді під час карантину надало підстави виокремити позитивні тенденції розвитку сучасних інтернет-послуг: отримала подальший розвиток потужна практика благодійної діяльності, підвищився попит на доставку товарів, значно збільшилася кількість грошових онлайн-переказів, зросла якість надання дистанційної фахової психологічної допомоги і підтримки, спостерігається бум дистанційної освіти та індивідуальних психологічних онлайн-консультацій. Натомість, для успішного вирішення нагальних проблем зупинення та подолання пандемії COVID-19 необхідно розробити модель, яка б інтегрувала експертів різних країн та різних галузей: економістів, політиків, психологів, журналістів, медичних працівників, громадських діячів в інтернет-платформи щодо здійснення конкретних заходів для населення та надання більш точної та повної інформації та побудови дієвих стратегії подолання наслідків пандемії в цілому», – акцентувала професорка.
Шульженко Діна Іванівна – докторка психологічних наук, професорка UKRAINISCHE FREIE UNIVERSITÄT M. MÜNCHEN (Українського вільного університету м. Мюнхен) у свої доповіді «Психологічні особливості виникнення тривожних станів у осіб із нейротичними та аутистичними ознаками під час пандемії і локдауну» зазначила: «Пандемія створила негативну тенденцію ізоляції людини не тільки від інших людей, але й від себе самої, зокрема у випадках нейротичної та аутистичної моделі поведінки.
Якщо таким особам не пояснити зміни в їхньому житті, підсилювати різними засобами тривожність, негативізм, панічні атаки, у них формуються агресія, самоагресія, розпач, фрустрація, і виникають нові моделі психологічного захисту: відмова від комунікації, стереотипні дії, незрозуміле мовлення і страхи.
У корекційній роботі психолог повинен зберегти режим життя особи; максимально вербалізувати події, що відбуваються в соціальному житті, переконувати, що ці явища незвичайні, але нічого поганого не станеться».
Волошина Валентина Віталіївна – докторка психологічних наук, професорка кафедри консультативної психології Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова в доповіді «Освіта в період пандемії COVID-19» зауважила, що для сфери освіти проблема COVID-19 стала справжнім викликом, висвітливши всі проблеми недофінансування освітянської галузі. Але вітчизняним працівникам освіти вдалося неймовірне. За надзвичайно короткий термін часу викладачі і вчителі трансформували багаторічний досвід навчального процесу з офлайн в онлайн, доклавши чимало креативності, винахідливості й оперативності. Безперечно, весь цей процес «супроводжувався» напругою, стресом, інколи навіть відчаєм.
«Усі учасники освітнього процесу і викладачі, і студенти за період вимушеного локдауну набули ряду нових компетенцій. Підвищився рівень цифровізації та діджиталізації, освітній процес став мобільним, вчитися «на колесах» стало цікаво й модно. А головне ми отримали нові інструменти для взаємодії. Втім, усі ці форми швидкоплинності життя мають й іншу сторону. Магістрами факультету психології НПУ імені М.П. Драгоманова було проведене дослідження з визначення рівня психічного благополуччя студентів під час пандемії. Результати виявились досить красномовними. За результатами опитування 72,34% респондентів засвідчили низький рівень їх психічного благополуччя, що проявляється у відчутті ізольованості від інших, порушенні життєвих планів, депресивних настроях через нездатність змінити обставини, гостру реакцію на оточуючі події, невпевненість у спроможності до адаптації у ситуації невизначеності. Тож якими б досконалими не були технічні засоби комунікації, ніщо не може замінити природнього живого спілкування та безпосередньої емоційної взаємодії викладачів із молоддю і студентам один з одним. З метою прискорення процесу особистісного відновлення через проживання позитивних емоцій магістри факультету психології запропоновували силами студентства організувати на факультеті психології театр емоцій, як інструмент психологічної реабілітації. Перші кроки з розробки сценаріїв вже успішно реалізовані», – сказала Валентина Віталіївна.
Wajciech Slomsky – доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії Вищої школи фінансів і управління в м. Варшава (Польща), академік Академії соціальних наук, Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності, Міжнародної академії інформаційних технологій, Міжнародної академії менеджменту, Міжнародної академії соціальної роботи відзначив, що в умовах глобальних соціально-економічних трансформацій, зміни ціннісних і соціальних пріоритетів, карантинних обмежень, страху безробіття у людини виникають проблеми міжособистісних взаємин, сприйманні й розумінні одна одної. Обмеження контактів в процесі самоізоляції, зайва стриманість, негативні емоції, підвищена агресія свідчать про неспроможність частини населення до об’єктивного самоаналізу, самокорекції, подолання внутрішньо-особистісних протиріч, що, у свою чергу, може призвести до викривленого самосприйняття, деструкції всього особистісного простору людини.
Zdzislaw Syrojch – професор, доктор економічних наук, професор Вищої школи економічної діяльності м. Варшава (Польща) зокрема висловив думку, що пандемія CОVІD-19 та масова соціальна ізоляція загострила потреби у зміні системи ціннісних координат самосвідомості людини, так на передній план виходять рефлексивні і смислові здатності зберігати психологічне благополуччя через оптимізацію особистісних психологічних новоутворень та формування стійких позитивних сприйнятливих упереджень.
Карягін Юрій Олегович – професор, Dr. habil. економіки, професор кафедри туризму та іноземної мови Вищої школи економічної діяльності м. Варшави (Польща) відмітив, що в сучасних реаліях підвищується значущість автономного, суб’єктивного досвіду посттравматичного переживання, що є протилежним до типового, узагальненого, стандартизованого досвіду, який нам нав’язують ЗМІ. Безумовно, що переживання криз різного масштабу в умовах карантину призводить до переосмислення власних можливостей, мобілізації внутрішніх ресурсів, формування нового життєвого плану. А це означає, що особистість має концептуально визначити і переосмислити сенс власного життя в цілому. Також спікер зазначив на необхідності спільних українсько-польських кроків щодо подолання наслідків пандемії. Так, в м. Варшава нещодавно створений Психологічний консультаційно-еміграційний центр, в роботу якого залучені найкращі практичні психологи України і Польщі.
Професорка кафедри теоретичної та практичної психології Інституту права, психології та інноваційної освіти НУ «Львівська політехніка», докторка психологічних наук Лещинська Олена Альбертівна під час свого виступу на тему «Пандемія: реалії та ілюзії» висловила думку, що найбільш важливим у критичні моменти життя є наявність адекватних відповідальних людей та зрілого суспільства. Також, за її словами, події останнього року змушують психологів розмірковувати про взаємозалежність та приватне життя, про межі інтеграції або ізоляції заради спільної дії в подоланні пандемії та її наслідків. Крім того, у власному дослідженні професорка дійшла висновку, що інформаційні технології не допомагають критично мислити, а психічний розвиток людства відбувається не так швидко, як технологічний прогрес. Це означає, що інфантильність серед людей зустрічається частіше, ніж особистісна зрілість та соціальна відповідальність. Завершуючи свою промову згадкою про твори відомого фантаста Гайнлайна, якого цікавили «людський фактор», «хвороби» суспільства і їхнє значення для цивілізації, Олена Альбертівна зауважила, що основний конфлікт більшості творів автора відбувається не між розумом (чи обов’язком) і почуттям, не між особистістю і світом або природою, а між наборами аксіом різних культур, між цивілізаційною та генетичною приналежністю людини і її моральним вибором. З чого випливає висновок, що у психологів попереду багато невирішених завдань щодо конструктивного розвитку сучасного суспільства .
Кандидат філософських наук, доцент, провідний науковий співробітник лабораторії організаційної та соціальної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України Лавренко Ольга Василівна у доповіді «Економічне самовизначення студентської молоді в часи пандемії COVID-19» розкрила, як пандемія коронавірусу позначилася на самопочутті студентської молоді (на матеріалах україно-польських досліджень), можливості себе матеріально забезпечувати, не сподіваючись на допомогу держави. За результатами проведених емпіричних досліджень було показано ставлення студентства до різних способів економічного самозабезпечення (етичних і неетичних).
Кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України, доцент кафедри професійної освіти НАУ Зубіашвілі Ірина Костянтинівна присвятила доповідь «Вплив пандемії на психологічне здоров’я особистості» питанням негативного впливу пандемії на психологічний стан людини. Як розповіла фахівчиня, перебування на самоті, передусім, залишає більше часу для негативного мислення, яке передбачає надмірне зосередження на проблемі, схильність до драматизації ситуації, у той час, коли необхідно зберігати спокій та оптимізм. Для того, щоб пристосуватися до нової нормальності, людині потрібно сформулювати нову концепцію світу, прийняти ризик захворіти й усвідомити, що життя на цьому не закінчується; гармонійний стан душі, спокій і врівноваженість – основа міцного імунітету. Як тільки людина починає переживати, втрачає баланс і більш того – панікує, вона стає вразливою. Паніка сама собою може стати причиною зниження імунітету, який є нині досить важливим, поки немає достатньої кількості вакцини, ліків, що діють саме на цей вірус, і головне для населення – зміцнювати власний імунітет.
Доцент кафедри психології Київського національного університету культури і мистецтв, докторка психологічних наук Костюченко Олена Вікторівна у доповіді «Життєві цінності як ресурс збереження внутрішньої стійкості особистості» зосередила увагу учасників воркшопу на деяких психологічних аспектах збереження в умовах пандемії стресостійкості як показника психічного здоров’я. Олена Вікторівна ознайомила присутніх зі складовими антистресового стилю життя, обґрунтувала роль сформованої системи ціннісних орієнтацій, що полягає в гармонізації образу себе, інших, світу; в оптимізації когнітивної, афективної, особистісної, соціальної сфер розвитку особистості; в актуалізації «почуття дому», стану алертності.
Копієвська Ольга Рафаілівна – докторка культурології, завідувачка кафедри арт-менеджменту та івент-технологій Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, представила доповідь «Культура і гібридні загрози: виклики для людства», акцентувавши, що гібридні виклики є проблемою, яка осмислюється науковцями всього світу. «Сучасне культурологічне знання аналізує питання щодо ролі і значення культурних практик в подоланні гібридних загроз. Саме тому ми відзначаємо перспективність наукових досліджень серед академічних спільнот і пропонуємо долучитися до проєкту ЄС #WARN», – промовила Ольга Рафаілівна.
Зикун Наталія Іванівна – докторка наук із соціальних комунікацій, професорка, завідувачка кафедри журналістики, української словесності та культури Університету державної фіскальної служби України у дослідженні «Роль конструктивної локальної журналістики, або журналістики рішень у процесі соціальної та психологічної адаптації українців» простежила зміцнення в умовах адміністративно-територіальної реформи в Україні (формування ОТГ) позицій місцевих (локальних) ЗМІ. Місцева журналістика, виконуючи загальні функції, як і журналістика міжрегіональна, центральна, відрізняється більшою близькістю до реципієнта, кращим знанням його потреб. Тому для неї актуалізується орієнтувальна й інтеграційна функції, вона окреслює «теми для суспільної комунікації в певному географічному регіоні», саме їй належить основна роль у «продукуванні комунальної громадської думки».
В сучасних умовах кризового суспільства, зокрема і в контексті реагування на виклики ковідної епохи, коло функцій таких ЗМІ розширюється і доповнюється функцією створення позитивного мікроклімату локації чи регіону. Це зумовило актуалізацію такого медіаформату як конструктивна журналістика, або журналістика рішень, покликаного не лише транслювати проблемні питання, а й пропонувати алгоритми ефективної суспільної чи особистісної поведінки, спрямованої на їх розв’язання.
Величанський Сергій Миколайович – актор, соціолог культури, засновник клубу гумористичної імпровізації, автор концепції Improvision, засновник програми ТЕАМproviz, викладач КНУКіМ в доповіді «Impov cоmedy як універсальний інструмент підтримки ментального здоров’я під час кризи» зазначив, що самоусвідомлення і конструювання нового досвіду в кризових, невизначених умовах пандемії передбачає суттєву трансформацію світоглядних орієнтирів особистості, розширення смислових контекстів, вибудовування нових образно-смислових систем власного «Я». У зв’язку з цим актуалізується значущість саморозвитку, саморегуляції, самоконтролю та самореалізації особистості під час глобальної ізоляції та карантину.
Гончарова Олена Миколаївна – докторка культурології, професорка Київського національного університету культури і мистецтв презентувала доповідь «Музейні сервіси в умовах карантину». «Музеї як соціально-культурні інститути виявилися більш підготовленими в умовах карантину 2020-2021 рр., завдяки багаторічному досвіду створення й використання онлайн-сервісів для відвідувачів. Художні музеї, історичні, археологічні, етнографічні, музеї науки і техніки, музеї театрального, музичного мистецтва, музеї кіно, одягу відкрили свої колекції для онлайн-гостей, створивши особливий світ занурення і спілкування з історією, культурою і мистецтвом. Що дозволило користувачам онлайн–музейних сервісів легше адаптуватися до карантину, пережити стрес, обмеження робочих і побутових умов, спілкування з близькими і друзями. Нині мільйони людей чекають на закінчення карантину, відновлення нормальних умов життя, відкриття кордонів, адже живого спілкування зі світом історії, культури і мистецтва ніщо не замінить», – розповіла Олена Миколаївна.
Бриль Марина Миколаївна – кандидат психологічних наук, консультант Соціально-психологічного центру КНУКіМ, у власному дослідженні «Психологічна підтримка членів колективу керівником як важливий чинник дистанційного менеджменту» зосередила увагу на тому, що в умовах пандемії, антивірусного локдауну і, фактично, дистанційної та змішаної за організаційною структурою роботи різного роду виробничих колективів гостро постає потреба в систематичній реалізації керівниками управлінської функції: проактивній особистій ролі в підтримці здорового соціально-психологічного клімату у колективі. На комунікацію керівника припадає від 50 до 90 % робочого часу. Дистанційний менеджмент за допомогою цифрових засобів сьогодні надає змогу практично не втрачати рівень комунікації, навіть в складних умовах пандемії: не виходячи з дому, керівник за допомогою електронного листування, різного роду груп в соціальних месенджерах, систем конференц- та відеозв’язку може забезпечити практично повноцінне спілкування з підлеглими, яке заміняє з офлайну на онлайн. Але при відсутності постійного емоційного контакту в сучасній довготривалій кризовій ситуації, як ніколи, в деяких людей відчувається потреба шукати психологічну підтримку, брати приклад з особистостей, які здатні самі опановувати власну поведінку, забезпечувати функціонування системи внутрішньої регуляції та детермінації життєдіяльності, демонструвати здатність вибудовувати продуктивні стратегії конструювання нового досвіду в мінливому сучасному світі.
Завершила захід і підбила підсумки роботи Міжнародного воркшопу координаторка Соціально-психологічного центру КНУКіМ, кандидат наук з соціальних комунікацій Воронова Вілена Володимирівна: «Сьогодні ми спостерігаємо, яким болісним буває пошук власного життєвого сенсу в екзистенційному вакуумі. Як обтяжує людину «переживання безодні» і втрата високого сенсу життя. Буття саме встановлює діагноз сучаснику – ноогенний невроз. Я впевнена, що кожен з нас допоможе своїм підопічним сконструювати конструкцію під назвою «Віра, надія, любов»… Бо вони були і залишаються основними позитивними екзістенціалами людського буття. Віра-надія-любов – світоглядна конструкція, крила, які дозволяють покинути межі емпіричної реальності, вийти за межі обмеженого природою «емпіричного Я» і знайти згорнуте, як тонкий папірус, в несвідомих шарах людської психіки спочатку «досконале Я». Сьогодні студенти КНУКіМ опановують тонкощі професії режисера, сценариста, і я переконана, що колеги-психологи допоможуть їм, перш за все, стати сценаристами і режисерами власного життя. Упевнена, що разом ми виведемо «алгоритм щасливого буття»!
Друга, творчо-практична, частина заходу була присвячена презентації, відібраних конкурсною комісією, студентських творчих робіт, які разом із тезами конференції будуть представлені в збірнику, надрукованому за результатами Міжнародного науково-практичного workshopу «Психологія переживання глобальної пандемії: досвід України і світу».
Колектив кафедри психології та Соціально-психологічного центру КНУКіМ висловлює щиру подяку учасникам конференції і бажає міцного здоров’я, добробуту, довголіття, продовження та отримання нових наукових результатів своєї безперервної, невтомної праці!
