Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі

Традиційно у квітні, під час Днів науки в Київському національному університеті культури і мистецтв, відбувається Міжнародна науково-практична конференція «Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі», яку організовує кафедра комп’ютерних наук та факультет дистанційного навчання КНУКіМ.
Попри воєнні дії оргкомітетом було прийнято рішення не переносити конференцію, тому 20-21 квітня 2022 року онлайн-формат об’єднав науковців для обговорення актуальних питань. Адже кожен зараз має свій фронт, у науковців і освітян – це надання якісної освіти для молоді, яка буде розбудовувати та відновлювати нашу державу після війни.

Вітальним словом та вірою в Перемогу розпочала конференцію Олена Чайковська, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри комп’ютерних наук, декан факультету дистанційного навчання КНУКіМ: «В цьому році ми мріяли, що зможемо повернутися до оффлайн проведення наших конференцій, але російська агресія зруйнувала наші плани. Та війна не зруйнує нашу віру, нашу мрію та впевненість в тому, що ми є і будемо вільною, незалежною, самостійною державою. Війна не може зруйнувати нашу віру в цифрову трансформацію суспільства, сьогодні інформаційні технології дозволяють нам зберігати нашу національну культурну спадщину – це те, без чого не може існувати ні одна держава».
Катерина Коцюбівська, кандидат технічних наук, доцент, завідувачка кафедри комп’ютерних наук КНУКіМ теж привітала учасників конференції та поділилася відеофрагментом палацу Потоцьких, архітектурної пам’ятки що знаходиться в її рідному місті Тульчин Вінницької області. «Російське вторгнення має на меті знищити Україну не лише у плані держави, а й наше

культурне надбання, тому багато культурних пам’яток нашої країни знаходяться під загрозою знищення. Адже кожному після війни важливо повернутись у свої рідні місця і бачити збережену архітектуру свого міста чи селища, що є невід’ємною частиною нашого життя», – зазначила Катерина Коцюбівська.
11 квітня 2022 року кафедрою комп’ютерних наук було проведено онлайн-захід «AllDigitalWeek: Save Ukrainian Cultural Heritage in Digital», що об’єднав різних фахівців України та Європи. Було представлено ініціативу SaveUCHdigital та обговорювались різні можливості задля збереження культурного надбання у цифровому форматі під час війни. Дізнавшись про ініціативу SUCHO «Врятувати українську культурну спадщину онлайн», вирішила скористатись пропозицією та подала заявку на збереження онлайн-ресурсів наукового журналу кафедри комп’ютерних наук «Цифрова платформа: інформаційні технології в соціокультурній сфері». Символічно, що відслідковуючи статус заявки, Катерина Іванівна в списку зовсім поруч побачила і заявку від Тульчинського краєзнавчого музею з рідного міста. Вона поділилась власним досвідом, як подати онлайн заявку та зазначила, що цифрові технології допоможуть у збереженні та відновленні культурного простору.

Марина Толмач, заступник декана факультету дистанційного навчання, викладач кафедри комп’ютерних наук КНУКіМ наголосила, що кафедра комп’ютерних наук тривалий час працює над темою цифровізації культурної спадщини, долучається до різних ініціатив, співпрацює з фахівцями в цій галузі та проводить заходи, присвячені збереженню культурної спадщини України в цифровому форматі. Марина Толмач більш детально розповіла про ініціативу SaveUCHdigital, яка об’єднала декілька установ, громадських та професійних об’єднань, діяльність яких безпосередньо пов’язана з цифровими технологіями в секторі культурної спадщини. Наразі перед фахівцями стоїть задача поширення інформації, тестування наданих засобів, організація та координація взаємодії.

Марина Толмач зосередила увагу учасників конференції на легітимності збереження цифрових даних. Розповіла про проєкти SUCHO та Competence Centre for the Conservation of Cultural Heritage (4СН), які запропонували свою допомогу, про алгоритми подачі заявок та завантаження контенту на сервери проєктів у безпечних місцях Європи. Надала інформацію щодо ініціативи від канадських колег Ukraine Archives Rescue Team (U-ART) Альбертського університету, завданням цієї ініціативи є термінова організація безпечного збереження цифрових архівних та дослідницьких даних українських вчених і наукових закладів.
Актуальною також була інформація про можливості використання хмарних сховищ, а також про можливості підключення Google Workspace for Education в освітніх установах, що надає безлімітний простір для зберігання файлів.

Знищення культурної спадщини країни – це найшвидший спосіб стерти її національну ідентичність. На допомогу збереження фізичних об’єктів Мариною Толмач було представлено інструкцію з екстренного 3-D оцифрування від проєкту 4СН, а також інструкцію щодо використання емблеми «Блакитний щит» для позначення культурних цінностей, які були перекладені на українську за участі студентів кафедри.

Війна актуалізувала проблему оцифрування культурної спадщини, і зараз ми маємо можливість поєднати професійні зусилля та зробити стрибок в питанні цифрового страхового збереження даних та контенту, а також закласти фундамент для подальшої співпраці.
Сплеск позитивних емоцій в учасників конференції був під час презентації доповіді Юлії Трач, доктора культурології, професора кафедри комп’ютерних наук КНУКіМ на тему: «Гібридне мистецтво як результат «креативної гібридизації» в сучасному мистецтві».

Доповідь була присвячена гібридному мистецтву – напряму, представники якого використовують у своїй роботі новітні, в тому числі й цифрові технології. Адже мистецтво і технології протягом усієї історії людства постійно взаємодіяли один з одним, збагачуючи і направляючи один одного. Але в сучасному суспільстві ця взаємодія набула найбільш виразних ознак. Мистецтво вимушене по-новому реагувати на трансформації й інновації в суспільному житті – йдеться про те, що аудиторія стає дедалі розумнішою і мистецтво починає замислюватися над тим, що з цією аудиторією треба говорити складнішою художньою мовою.

Твори гібридного мистецтва доволі часто мають не лише дослідницьку основу, а й звернені до емоцій, дають змогу осмислити і відчути, завдяки чому набувають естетичної цінності.

Виразним прикладом є так зване трансгенне, або біологічне, біотехнологічне, генетичне мистецтво, біоарт тощо, як результат зацікавлення художників біотехнологіями.
Малювання мікробами в чашках Петрі – це окремий напрям у мистецтві агар-арт.

Інший приклад гібридного мистецтва – проєкт, спрямований на дослідження проблеми перенесення людської свідомості. Таргану було імплантовано електроди в тактильні органи й грудну клітину, після чого тарганом намагались управляти. Таке метафоричне «перенесення» людської свідомості мало на меті з’ясувати природу страху перед технологіями управління людським мозком.

Зокрема, Юлією Трач було наведено багато таких прикладів та очевидним є те, що в цьому мистецтві йдеться не стільки про художника чи вченого, скільки наголошується на технологіях і їх впливі на людину та її світ.
Далі від мистецьких технологій доповідачі перейшли до освітніх.
Марина Толмач зазначила, що вже стало традицією проведення тренінгів з цифрових навичок із серії «Digital Skills for University Staf», започаткованої кафедрою в 2019 році в межах виконання проєкту Erasmus+ dComFra. Цьогоріч тренінг було присвячено огляду цифрових можливостей для викладачів та науковців, зокрема, навчальних ресурсів та платформ, які стали доступними та безкоштовними під час війни.

Згадали про можливості Google Workspase for Education, який вже знайомий викладачам університету культури.
Приємною новиною стало, що університет приєднався до пропозиції Coursera для українських вищих навчальних закладів. Тепер наші студенти і викладачі, маючи університетську поштову скриньку, зможуть отримати доступ до більш ніж 5200 курсів і 2200 керованих проєктів від провідних університетів і партнерів Coursera і зареєструватися на будь-якому з них безкоштовно.

Марина Толмач представила багато цікавих та корисних платформ, які надають сьогодні безкоштовний доступ до своїх матеріалів та курсів.
Серед можливостей, які стосуються ІТ-освіти, було згадано спецпроєкт від EPAM University – курс для ІТ-світчерів «IT Fundamentals for Ukrainian Switchers».

Не менш корисною для освітнього процесу, а саме для викладачів ІТ-дисциплін, є платформа ITVDN від партнера кафедри комп’ютерних наук CyberBionic Systematics. На платформі розміщені відеокурси з програмування, доступ до яких теж є безкоштовним після заповнення реєстраційної форми.

Багато виробників програмного забезпечення на знак підтримки України пропонують безкоштовні доступи до своїх продуктів, наприклад, компанія Adobe на підтримку України анонсувала, що вони надають безкоштовний доступ на три місяці до своїх продуктів програмного забезпечення. Для цього їм потрібно подати запит до служби підтримки чи офіційних профілів соціальних мереж. Онлайн-інститут Projector надає безкоштовний доступ до відеокурсів свого факультету Humanitarium. Безкоштовно можна переглянути 12 курсів — про мистецтво, дизайн, сучасну українську літературу, філософію, історію реклами та інше.

Для людей, які сумують за своїми улюбленими книжками, які вони не взяли з собою з дому, тікаючи від війни в безпечне місце, Yakaboo в своєму додатку надає безкоштовний доступ до них.

Марина Толмач анонсувала, що кафедра комп’ютерних наук продовжує пілотне навчання з цифрових компетентностей в межах проєкту dComFra «Рамкова структура цифрових компетентностей для українських вчителів та інших громадян». «Пілот розпочався у листопаді 2021 року на базі семи українських університетів-партнерів консорціуму. До навчання на базі нашого університету було залучено близько 80 учасників різних цільових категорій проєкту (вчителі шкіл, викладачі закладів мистецької освіти, ветерани АТО, внутрішньо переміщені особи, інші громадяни). Для вивчення пропонуються 22 навчальних модуля, розміщених на навчальній платформі, після завершення видається сертифікат про підвищення кваліфікації, а для найбільш успішних учасників передбачена можливість безкоштовної міжнародної сертифікації ICDL. З початком війни в Україні активність пілотного навчання суттєво зменшилась, адже університети з Харкова, Покровська, Києва опинились у зоні бойових дій. Зараз ми працюємо над відновленням діяльності проєкту, тому запрошуємо бажаючих, хто має можливість навчатись цифровим навичкам, долучатись до навчання».
Пані Марина закликала усіх триматися, навчатися, робити все можливе на своєму місці, адже так ми наближаємо перемогу України на всіх фронтах.

Організатори конференції отримали багато схвальних відгуків від учасників конференції. Зокрема, Марина Скрипник подякувала «…за можливість бути учасником евристичної й практичної конференції, динамічної й глибоко змістовної, атмосферної й щирої… Молодці! Надихнули на міркування щодо синергії «гібридного мистецтва» і навчальних текстів нової природи (полімодальних текстів), що створюємо тепер в освіті цифрової ери. Неймовірно важливим був матеріал про збереження культурної спадщини… і скільки б не користувалася різними інструментами й платформами – розумію, що є ще що пізнавати і освоювати. Супер! Дякую! Поступово, завдяки вам повертаюся до роботи!».
Завершуючи конференцію на таких теплих нотах, учасники та організатори конференції, яких розкидала війна по різних куточках країни, висловили надію, що наступного року вони проведуть щорічну конференцію у стінах рідного університету.
У збірнику матеріалів конференції цього року буде представлено більше 120 доповідей.