Вивчаємо традиції – зберігаємо Україну!
Студенти-фольклористи факультету музичного мистецтва університету культури досліджують, відтворюють і зберігають неймовірне фольклорне розмаїття рідної України, відкриваючи й популяризуючи автентичні мистецькі знахідки.
Дослідження проводять як окремі учасники експедицій, організованих студентським фольклорним ансамблем «Кралиця» КНУКіМ (художній керівник – заслужений працівник культури України, професор Іван Григорович Сінельніков), так і в командній співпраці з науковцями-фольклористами вишів-партнерів. Одним із таких ЗВО, з яким має співробітництво Київський національний університет культури і мистецтв у науково-практичній, творчій і дослідницькій діяльності, є Ізмаїльський державний гуманітарний університет.
«Цьогоріч результатом цікавої експедиційної співтворчості двох закладів вищої освіти став унікальний дослідницький захід зі збору музичного фольклору на півдні Одещини «Музична спадщина Буджака», у якому взяли участь студенти-фольклористи КНУКіМ та ІДГУ», – поділилась гарантка освітньо-професійної програми «Музичний фольклор» КНУКіМ, відома фольклористка і науковиця Валентина Сінельнікова.
Обличчям масштабного проєкту є Степан Міньковський із села Городнє Болградського району, останній виконавець на кеменче (болгарському народному інструменті). Музикантові вже близько дев’яноста років. Саме завдяки талановитому українському болгарину ще до війни народилася думка здійснити фольклорні подорожі.
Про результати експедицій Бессарабією звітували в Ізмаїльському ЗВО керівник проєкту «Музична спадщина Буджака» Артем Целіков та учасники проєкту – фольклористи В’ячеслав Вінчура, Христина Перетятко та відеооператорка Марта Нечипоренко.
Перша експедиція тривала з 13 по 18 червня 2024 року болгарськими селами (Криничне, Городнє, Нові Трояни, Кубей Болградського району та Зоря Білгород-Дністровського району), друга – з 21 по 26 червня гагаузькими населеними пунктами (Виноградівка (Курчу), Дмитрівка, Олександрівка Болградського району та Котловина Ізмаїльського району), третя – з 4 по 10 липня українськими селами (Плахтіївка, Нерушай, Лиман, Струмок Білгород-Дністровського району та Шевченкове Ізмаїльського району) четверта – з 17 по 22 липня молдавськими населеними пунктами (Міняйлівка, Фараонівка, Борисівка Білгород-Дністровського району та Фурманівка Ізмаїльського району). Варто підкреслити, що проєкт реалізується за підтримки громадської організації «ІНІЦІАТИВА «ЛЮДИ»» та Фонду «Партнерство за сильну Україну», який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.
Учасник проєкту, студент-фольклорист факультету музичного мистецтва університету культури В’ячеслав Вінчура, був захоплений рівнем збереження традицій українського півдня. «Під час експедицій траплялося дуже багато респондентів за дев’яносто років, які ще співають. За кожний сеанс записувалося в середньому до тридцяти пісень. Наші фольклорні мандрівки дуже часто нагадували польове дослідження зі створенням швидкого опитувальника, бо був мовний бар’єр, зокрема, з носіями молдавської культури», – зауважив дослідник.
Також В’ячеслав Вінчура акцентував на тому, що під час експедицій записували не лише музику, але й обрядові дії, історичні спогади про голодомор 1946-1947 рр. та колективізацію. Зокрема, у селі Струмок Татарбунарської громади віднайшли унікальну світлину 50-их років ХХ століття, де зображені чоловіки в костюмах волхвів, яких водили три дні (з 7 по 10 січня). Зірку та шапку заквітчували дівчата. На чоловіках – спідниці, червоні «кохти» (верхній плечовий одяг), стрічки та пояси. Це унікальний обряд волхвів, який не зустрінеш серед українців на інших територіях нашої держави.
У процесі зустрічі, присвяченій проєкту «Музична спадщина Буджака», фольклористи вирішили видати спільну фундаментальну працю для наступних поколінь, а також створити YouTube-канал, на якому будуть презентувати найяскравіші відео з кожної експедиційної мандрівки півднем Одещини.