Атмосферний показ з акторським акцентом

Творча молодь акторської майстерні Артема Позняка та Аліси Колпащикової кафедри режисури та майстерності актора презентувала креативні інсценізації.

Дійство відбувалось на камерній сцені театральної лабораторії університету культури, де зібрались студенти та майстри курсів, відомі українські актори й режисери. 

Авторські постановки створили студенти 3-го курсу за уривками з творів видатних зарубіжних драматургів: Кена Кізі «Політ над гніздом зозулі», Аристофана «Лісістрата», Бертольда Брехта «Матінка Кураж та її діти» та Альбера Камю «Калігула», які порушують складні й актуальні нині теми – війни, анархії, людських страждань і довгоочікуваного миру.

За словами майстрів курсу Артема Позняка та Аліси Колпащикової, завдання виявилось не з легких. «Класична драматургія – один із найважчих етапів навчання, тому будемо ще працювати над удосконаленням елементів внутрішньої і зовнішньої акторської техніки, але загалом знайомство із класикою відбулось успішно. Поки що студенти відтворили лише фрагменти творів, але вже наступного семестру вони будуть грати цілі п’єси», – зауважив Артем Вікторович.

«Працювати із класичною драматургією – виклик непростий, але надзвичайно цікавий. Наш курс любить ставити перед собою великі цілі. Я рада, що нам зі студентами випала змога доторкнутися до такого прекрасного матеріалу», – поділилась Аліса Георгіївна.

Перший уривок, який показали актори, – «А за тим пропав і слід» Дейла Вассермана за романом «Політ над гніздом зозулі» Кена Кізі. Події відбуваються у психіатричній лікарні, де конфліктують медсестра Ретчед, яка притримується системи, та анархіст і маргінал Макмерфі – колишній ув’язнений (в головних ролях Вікторія Ванджура і Денис Ручко). Кульмінацією постановки стала гучна вечірка з коктейлями в крапельницях, що обернулась трагедією – самогубством одного з пацієнтів, удушенням міс Ретчед та врешті лоботомією Макмерфі. За авторським задумом студентів система перемогла анархію.

Другою постановкою, яку побачили глядачі, була «Лісістрата» Аристофана. Ця давньогрецька комедія розповідає, як жінки намагаються зупинити війну. Лісістрата, посланниця богині Афіни (грає Анастасія Янкова), вигадала спосіб завершити війну – утриматись від любощів усім жінкам. 

Для цього вона скликала «перших леді» двох таборів – афінян і спартанців, на чолі яких стоїть Калоніка (Тамара Скоробагатько) і Лампіто (Юлія Гапончук). Така пропозиція була не всім красуням до душі, але Лісістраті все ж вдалося вмовити жіноцтво, і вони всі разом увійшли в Акрополь. Завершили постановку студентки запальним танцем сиртакі в сучасній обробці, щоб таким чином повернути глядача в українські реалії.

Третя інсценізація – уривок з п’єси Бертольда Брехта «Матінка Кураж та її діти». У цій роботі був використаний незвичайний прийом епічного театру Брехта – «відчуження», коли актори можуть виходити з образу просто на сцені й висловлювати власне ставлення до персонажа та його вчинків. У студентській постановці Матінка Кураж (Тетяна Смердова) зі своїми дітьми Швейцеркасом (Назар Прокопів), Катрін (Анастасія Янкова) і військовим священником (Єгор Колотурський), що переховується на ворожій території, втрачають полкову касу Другого Фінляндського полку, скарбником якого є Швейцеркас. 

Його знаходять вороги, і він викидає скриньку з касою, а Матінка Кураж починає торги з лиходіями за життя сина. Їй допомагає колишня полкова повія Іветта (Аліна Служенко), спершу забравши гроші в полковника, а потім і торгами із шпигуном. Але Матінка Кураж задовго торгувалася про ціну життя сина, тому і втратила його. 

У театральній постановці студентська молодь втілила ідею про несумісність материнства й війни, жадібність, гріховність і запізніле каяття.

У фіналі акторського показу студенти представили «Калігулу» Альбера Камю. Всім відома історія про молодого невротичного тирана, який хотів дістатися місяця, але врешті його диктатуру зламав народ. Калігула (Олександр Гапон) дізнається, що його патриції готують заколот проти нього, тож вирішує продемонструвати свою владу, натиснувши кожному на болюче. Врешті через свою жагу до всевладдя він убив старого патриція Мерею (Єгор Колотурський), і всі інші повалили владу Калігули та його свити.

Але талановиті студенти й майстри третього курсу пішли далі у своєму баченні історії Римської імперії та інтерпретували її як притулок для безхатьків, і Калігула – не хто інший, а голова цього притулку, який годує всіх та допомагає вижити. Це прекрасно втілено у сценографії, світлі, музичному оформленні та костюмах.

«Нашим студентам вдалось неможливе, бо на факультеті театру, кіно та естради працюють прекрасні майстри. Це ж комплексна робота, не тільки моя чи Аліси Георгіївни, але й викладачів із хореографії, вокалу, пластики, зі сценічного бою. Над одним маленьким втіленням, яке всі могли побачити, насправді працює команда чудових спеціалістів, за цим стоїть чимало творчих людей і багато годин безперервної праці», – акцентував Артем Вікторович. 

Постановки вразили оригінальністю задуму, авторською інтерпретацією і креативним втіленням. Уже ближчим часом студенти разом із майстрами курсу продемонструють уривки з українських драматичних творів, які поки що в репетиційному процесі.