ІТ в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі
У Київському національному університеті культури і мистецтв відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі».
До вітального слова від імені організаційного комітету була запрошена проректорка з науково-методичної роботи, докторка культурології, професорка кафедри інформаційних технологій Київського національного університету культури і мистецтв Юлія Трач. Вона зауважила, що для університету культури вже стало доброю традицією проводити навесні наукові заходи різного рівня. «Ми бачимо сьогодні надзвичайне значення освіти у житті кожного. Це освіта протягом всього життя, глобалізація освіти та науки загалом. Спільними зусиллями ми робимо ще один крок до виявлення найбільш важливих проблем і пошуку шляхів якісного покращення підготовки конкурентоспроможного фахівця й водночас інноваційної особистості. Професійні доповіді, плідна дискусія, хороша творча атмосфера тільки сприятимуть розвитку української науки і подальшому підвищенню якості освітнього процесу», – сказала пані Юлія.
Рената Даніеліне, кандидатка технічних наук, доцентка Каунаського факультету Вільнюського університету (м. Каунас, Литва), привернула увагу аудиторії конференції своєю доповіддю на тему «Cyber security challenges». Пані Рената представила проєкт міжнародної програми Еразмус + «SMEs Cyber Security Change Agents». У своєму виступі вона акцентувала увагу на актуальних проблемах кібербезпеки, розкриваючи важливі аспекти цього питання і вказуючи на тенденції їх подолання. Науковиця зосереджувалася на ризиках, які створює сучасне цифрове середовище, відзначаючи загрози для інформаційної безпеки та приватності; аналізувала популярні методи атак, висвітлювала проблему зростання кіберзлочинності та нестабільності в цифровому просторі. Також Рената Даніеліне надала інформацію щодо можливих заходів захисту і стратегій протидії сучасним кіберзагрозам.
Учасників конференції привітала заслужена працівниця освіти України Галина Коломоєць – начальниця відділу науково-методичного забезпечення підвищення якості освіти Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» Міністерства освіти і науки України, кандидат педагогічних наук, психолог, тренер, фасилітатор, координатор всеукраїнських освітніх проєктів. Пані Галина розглянула переваги цифрової трансформації в освіті, такі, як збільшення доступності навчального матеріалу, покращення співпраці між учасниками навчального процесу, а також створення нових можливостей для інтерактивного навчання. Одночасно вона не обійшла увагою й можливі недоліки, зокрема ризик зростання дистанційності між студентами і вчителями, питання забезпечення кібербезпеки та проблеми виключення частини суспільства з доступу до цифрових засобів навчання.
Катерина Коцюбівська, кандидатка технічних наук та доцентка кафедри інформаційних технологій Київського національного університету культури і мистецтв, окреслила плюси і мінуси цифровізації з таких важливих аспектів, як доступність і безпека даних, впровадження штучного інтелекту та перспективи розвитку в цій галузі.
Пані Катерина проаналізувала переваги цифровізації, акцентуючи на покращенні доступності інформації та послуг для користувачів, а також на можливостях оптимізації й автоматизації процесів. Одночасно вона висвітлила ключові аспекти безпеки даних у цифровому середовищі та висунула пропозиції щодо заходів їх захисту.
Аліна Севастюк, менеджерка із зв’язків з громадськістю компанії «Хуавей Україна», у своїй презентації розкрила тему «Зелені цифрові навички для відновлення України». Фахівчиня зосередилася на перевагах і можливостях зелених цифрових навичок, вказуючи на їхню спроможність зменшити екологічний слід і сприяти сталому використанню ресурсів. Менеджерка наголосила на важливості освоєння цих навичок для підготовки конкурентоспроможної робочої сили, яка зможе ефективно впроваджувати зелені технології в різні галузі економіки. Доповідь пані Аліни була спрямована на підтримку ідей сталого розвитку та застосування зелених технологій у відновленні економіки України й розумінні важливості цих питань для майбутнього розвитку нашої держави.
Олена Чайковська, кандидатка педагогічних наук, деканеса факультету дистанційного навчання Київського національного університету культури і мистецтв, віцепрезидентка Української асоціації фахівців з інформаційних технологій, презентувала ініціативи зі створення цифрової освітньої системи в Україні. У своїй доповіді вона проаналізувала поточний стан освітньої системи та висвітлила ключові аспекти, які необхідно враховувати при впровадженні цифрових технологій у навчальний процес. Пані Олена відзначила важливість інновацій у цифровій освіті, використання розумних технологій та розвитку онлайн-навчання. Зокрема, було акцентовано увагу на двох проєктах, у яких беруть участь викладачі кафедри комп’ютерних наук. Це проєкт dComFra міжнародної програми Еразмус+, в рамках якого було розроблено рамки цифрових компетентностей для громадян України та для педагогічних і науково-педагогічних працівників, створено Центри цифрових компетентностей, а також створена навчальна платформа dComFra, що містить 22 навчальні модулі.
Олена Чайковська ознайомила присутніх і з новим проєктом «Digital University – Open Ukrainian Initiative» («Цифровий університет – відкрита українська ініціатива»), що реалізується в межах Програми Європейського Союзу Еразмус+. Основна мета проєкту полягає у створенні єдиної цифрової освітньої екосистеми, забезпечуючи безперервну, високоякісну, інклюзивну та прозору освіту, яку можна здобути незалежно від місцезнаходження, з використанням цифрових інновацій в освітній галузі.
До складу консорціуму проєкту входять 10 українських університетів, Міністерство освіти і науки, Міністерство цифрової трансформації, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти та закордонні університети-партнери й асоціації країн-членів ЄС з Франції, Німеччини, Іспанії, Чехії та Польщі. Проєкт UniDigi надзвичайно актуальний в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення України. Цей проєкт дасть можливість об’єднати українські університети в екосистему для подолання ключових викликів і наслідків вторгнення росії в Україну з допомогою цифрових технологій за підтримки ЄС.
Після пленарного засідання робота конференції продовжилась у секціях, об’єднавши науковців для обговорення різних актуальних питань розвитку та застосування інформаційних технологій і систем в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі.
Зокрема, Наталія Внукова, професорка Харківського національного економічного університету імені С. Кузнеця, поділилася думками щодо ролі інформаційних технологій у визначенні значення кластерів в інноваційному процесі в особливий правовий період воєнного стану, характерних ознак промисловості 4.0 та важливості індивідуалізованого навчання. Вона також висвітлила проблеми, з якими стикається університет у зв’язку з руйнуванням системи енергорозподілу.
Світлана Іваненко, завідувачка науково-технічної бібліотеки Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона НАН України (м. Київ, Україна), представила доповідь «Буктрейлер як інноваційна форма книжкової виставки», зазначивши, що різні види буктрейлерів сприяють ефективній медіапромоції як видавничої продукції, так і різних заходів у сфері популяризації читання. Пані Світлана наголосила на необхідності створення методичних рекомендацій і практичних посібників для бібліотечних працівників та підкреслила важливість використання інноваційних інструментів для залучення користувачів і просування бібліотечних колекцій. Доповідь Світлани Іваненко викликала жваву дискусію присутніх щодо подальших досліджень і використання зарубіжного досвіду для покращення ситуації в українських реаліях.
Віктор Тимченко, старший науковий співробітник Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського (м. Київ, Україна), виступив із дослідженням «Інноваційні проєкти у Національній бібліотеці Туреччини: електронні бази даних та онлайн-бібліотеки», наголосивши на важливості забезпечення надійної інформаційної інфраструктури, спеціалізованих інформаційних послуг і відкритого доступу до результатів наукових досліджень. Пан Віктор звернув увагу на вирішальну роль бібліотек та їх партнерські відносини у підтримці інноваційного розвитку, а також ознайомив з різними видами баз даних, що доступні в Національній бібліотеці Туреччини.
Учасники Міжнародної науково-практичної конференції «Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі» відзначили професійність доповідачів та високий рівень організації заходу. За результатами роботи наукових секцій буде видано збірник матеріалів конференції.