МОВА – КОД НАЦІЇ!

В Університеті культури пройшов захід, присвячений Дню української писемності та мови, «МОВА – КОД НАЦІЇ». Організаторами й режисерами святково-патріотичного дійства стали Михайло Харченко та Артем Макух.

Цього року свято вперше відзначається не 9 листопада, а 27 жовтня, адже це день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця, з чиїм ім’ям пов’язують започаткування писемної української мови.

Багата й милозвучна наша рідна українська мова. Вона скарбниця, в якій зберігається історія нашого народу, його душа та культура.

Наша мова – духовне багатство нації та її найбільша цінність! Ми живемо в історичні часи й повинні, як ніколи раніше, турбуватися про сьогодення. І нині від кожного з нас залежить чи гордо та могутньо звучатиме наша українська мова.

Розпочався захід із виконання пісні «Ой, у лузі червона калина» українським народним хором ім. Станіслава Павлюченка Київського національного університету культури і мистецтв (художній керівник та диригент Олена Скопцова).

Студенти кафедри режисури та майстерності актора груп ТА-13 й ТА-53 разом із викладачами університету культури продекламували вірші визнаних світом геніїв української літератури. Тож на сцені щиро та емоційно прозвучала поезія Івана Багряного «Рідна мова», Дмитра Білоуса «Якщо з українською мовою», Лесі Українки «Contra spem spero!», Ліни Костенко «Страшні слова, коли вони мовчать» та «Усе моє, все зветься Україна», Володимира Сосюри «Любіть Україну», Івана Франка «Пролог до Мойсея», Олександра Олеся «Живи, Україно!», Тараса Шевченка «Летим. Дивлюсь, аж світає», Василя Симоненка «Моя мова».

Ансамбль народного танцю «Київ» (художній керівник і балетмейстер Ірина Гутник) представив чуттєву «Колискову», показавши в хореографічній композиції, що любов до української мови передається із самого дитинства в мелодійних колисанках і чарівних казках.

Відома українська народна пісня «Гей, соколи!» у виконанні капели бандуристів факультету музичного мистецтва (художній керівник Петро Андрійчук) набула нового звучання. Молоді артисти поєднали традиційні чарівні мелодії з незвичним електропопом.

Зворушило всіх присутніх у залі відео про мову, в якому говорилось про те, що Україна нині, як і протягом багатьох сторіч, бореться за незалежність, свободу й рідну мову. «Мова — це показник існування нації. Поки існує мова, існує народ. У різних куточках світу лунає сьогодні українська мова і зберігається, як найцінніший скарб».

Після вірша солдата до матері від студентів університету культури зі сльозами на очах глядачі вшанували хвилиною мовчання всіх полеглих захисників і захисниць України, які віддали своє життя за нашу незалежність.

Молодь кафедри естрадного співу (майстер курсу Олексій Вікторович Шпортько) виконала «Заспіваймо пісню за Україну».

Кафедра фешн-бізнесу під керівництвом Людмили Дихнич втілила неймовірні образи в показі колекції стилізованого українського одягу. Оригінальне вбрання стало креативним проявом національної ідентифікації та патріотичного самовираження.

Символічною окрасою свята стала патріотична експозиція плакатів, створених студентами і викладачами кафедри графічного дизайну факультету дизайну і реклами. Автори закодували у графіці меседжі з любов’ю до рідної української мови: «Ти українець? Розмовляй українською!», «Мова – це ДНК нації», «Читай українське», «Говори українською», «Наша мова – наш розпис», «Свобода – це розмовляти українською в Україні!» та інші.

Український танець – це мова тіла, якою можна висловлювати думки та переживання. Слов’янські обрядові танці – ось що передувало зародженню українського хореографічного мистецтва. Тож ансамбль народного танцю «Київ» презентував етнічний танець «Словʼянські мотиви».

Президент університету культури Михайло Поплавський привітав усіх зі святом: «Вітаю з Днем української писемності та мови!

Мова – це генетичний код нації. Українська мова – це душа нашого народу, вона вічна, як небо і сонце.

Ми – українці. Ми – непереможна нація, ми є величний народ.

Завжди потрібно пам’ятати, хто ми, звідки родом, з якого коріння.

Мова – це те, що нас об’єднує. Щодня Україна бореться: за себе, за свободу та цивілізацію вільних людей. Дякуємо усім захисникам та захисницям, які боронять нашу країну щохвилини. Захищають нашу мову.

Ми живемо в історичні часи і від нас залежить чи звучатиме гордо та могутньо наша УКРАЇНСЬКА МОВА!

Поки існує мова – існує народ.

Бажаю вам миру, здоровʼя, безпеки, щастя, добра й любові!».