2022: Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці
В Університеті культури у форматі онлайн відбулась VІ Міжнародна науково-практична конференція студентів і молодих учених «Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці», організована кафедрою комп’ютерних наук та факультетом дистанційного навчання.
Щороку молоді науковці з різних куточків України та світу збираються для обговорення перспектив розвитку та застосування інформаційних технологій в соціокультурній сфері, освіті та економіці. Цьогоріч теж не стали відмовлятися від онлайн-зустрічі, адже в умовах війни підтримка та спілкування є дуже важливими. Пленарне засідання зібрало понад 250 учасників.
Із вітальним словом до всіх присутніх на онлайн-конференції звернувся декан факультету PR, журналістики і кібербезпеки Ігор Парфенюк та побажав усім плідної роботи.
Відкрила пленарне засідання завідувач кафедри комп’ютерних наук Катерина Коцюбівська: «Кожен з нас робить свій внесок у перемогу, й це, насправді, важка справа. І саме цифрові технології – дуже важливий аспект, який використовується нашими людьми для різних цілей, які допомагають сьогодні втримати життя всієї країни на належному рівні.
Ми поговоримо про перспективи, які дозволять будувати нам нову квітучу Україну, відновлену Україну, тому що останні події показали, що українці –міжні і сильні люди, вірні своїй країні. Нашим народом захоплюється весь світ. Я сподіваюсь, що участь у конференції дасть вам суттєвий поштовх для розвитку, познайомить вас із новими технологіями, які нині використовуються, зацікавить вас займатися науковою діяльністю, робити свій інтелектуальний внесок у розвиток нашої держави!»
Марина Толмач, заступник декана факультету дистанційного навчання, викладач кафедри комп’ютерних наук, представила огляд можливостей навчання для студентів під час війни.
Спікерка заначила, що університет продовжує надавати освітні послуги через Платформу електронного навчання та сервіси відеоконференцій. Викладачі працюють над тим, щоб забезпечити синхронний та асинхронний режими взаємодії, розширюючи перелік і форми навчального контенту.
Крім того, фахівчиня анонсувала відкриття доступу студентам Університету культури до сервісів Google Workspace for Education та курсів платформи Coursera.
За її словами, уже найближчим часом на Платформі електронного навчання КНУКіМ з’являться форми подачі заявок на отримання доступу. Також пані Марина звернула увагу учасників онлайн-заходу, що багато навчальних платформ надають можливість на безоплатній основі набувати знань у сфері ІТ. Наприклад, EPAM University пропонує безкоштовну програму для ІТ-світчерів, платформи ITVDN та Projector Humanitarium надають безкоштовний доступ до своїх матеріалів.
Українська інтернет-книгарня Yakaboo відкрила безкоштовний доступ до книжок у мобільному застосунку для всіх українців. Отже, як підкреслила викладачка, у студентської молоді зараз чимало можливостей для продовження навчання та саморозвитку, що в умовах війни є одним із способів психологічної підтримки.
Заслухавши інформативну доповідь, студенти та молоді вчені взяли участь у майстер-класі з інформаційних технологій, що стало вже традицією під час конференції. Цього разу була порушена тема «Розвідка на основі відкритих даних», яку детально і доступно розкрив Олександр Куц, випускник кафедри комп’ютерних наук, веб-розробник та музикант.
Олександр ознайомив присутніх із поняттям OSINT, розповів чому не можна викладати конкретну інформацію про бойові дії та як дотримуватись інформаційної гігієни упродовж війни. Зокрема, продемонстрував, як працює фреймворк OSINT https://osintframework.com та на простих прикладах пояснив алгоритм пошуку інформації з використанням соціальних мереж.
Виявляється, фреймворк OSINT зосереджений на зборі інформації з безкоштовних інструментів або ресурсів, мета якого – допомогти людям знайти безкоштовні ресурси OSINT. Таким чином, кожен зміг зробити висновок, яку інформацію можуть збирати “інтернет-розвідники”. Також веб-розробник порадив декілька ресурсів, що аналізують та збирають перевірену інформацію щодо війни в Україні:
https://www.oryxspioenkop.com/search/label/Ukraine?&max-results=7
«Наразі існує багато відкритих джерел, які допомагають боротись із пропагандою та спростовувати фейки. Наприклад, матеріали, зібрані журналістами Bellingcat, увійшли в доповідь Обʼєднаної слідчої групи щодо катастрофи MH-17, а аналіз відкритих джерел допоміг розвінчати брехню росії відносно непричетності до розстрілів цивільних у Бучі та обстрілу Краматорська», – сказав Олександр Куц.
Після доповіді студенти активно ставили запитання та ділились враженнями. А на завершення обговорили правила інформаційної гігієни, які надзвичайно актуальні в умовах війни.
Крім пленарного засідання, програмою конференції було передбачено роботу секцій:
- Інформаційні технології та системи соціокультурної сфери.
- Трансформація освіти в умовах пандемії.
- Стратегії розвитку економіки соціокультурної сфери, освіти та науки.
- Кібербезпека та захист інформації.
- Цифрові технології в культурних та креативних індустріях.
Останні два роки конференція проходила в онлайн-режимі через карантинні обмеження, а цьогоріч усі плани порушила війна.
Зважаючи на обставини, організаторами було прийнято рішення продовжити термін подачі публікацій з метою підтримки молодих науковців, що дало можливість залучити учасників з різних закладів освіти України. У результаті подано понад 80 доповідей, які війдуть до збірника матеріалів міжнародної конференції.