Телефони для абітурієнтів: (095) 663-76-20, (068) 285-44-00

«Кричи мовчи», або Вистава тіней

Дата: 14.09.2022 | Рубрика: Новини

Молодь майстерні Володимира Горянського і Валерії Штефюк факультету театру, кіно та естради представила виставу тіней про війну «Кричи мовчи».

Дійство народилось у процесі тренінгу-вправи на уяву! Кожен зі студентів, отримавши завдання від педагогів, мав написати лист – крик душі, заклик, вдячність, прощання – від неживого предмета, власник якого загинув під час війни в Україні.

Створення текстів для молоді було важким і болючим: «Коли ми працювали над листами, то шукали візуального вирішення для кожного тексту та загальної концепції вистави. Процес був складним як емоційно, так і фізично, тому що ми боялися втратити кожну мить. Відчуття були такі, що кожної хвилини у нас можуть відібрати можливість, нашу можливість працювати над чимось важливим для кожного з нас».

За словами юних авторів, вийшли досить чутливі і відверті тексти, а потім і монологи, які врешті-решт стали драматургією для майбутньої вистави. «Ми розуміли, що це буде нестандартний формат вистави, де, можливо, порушені закони драматургії, бо за матеріал взята не п’єса, а листи, але продовжували робити, як відчували наші серця».

Так у виставі постали 11 речей, образи яких оживили на театральній сцені талановиті студенти-актори.

«Одинадцять історій тих, кого раніше ви ніколи б не почули, тих, хто на перший погляд не вміє співпереживати, бо немає нічого живого в собі, але насправді їхні серця здатні зігріти всіх. І ось вони ожили: дзеркало, платівка, образок, шнурівки, плюшевий собака, годинник… І ніхто не в змозі заглушити їхній крик», – сказала молодь.

За словами майстрині курсу Валерії Штефюк, студентам довелось працювати не тільки над ролями, вони займались музичним оформленням та світлоефектами, а розмірковуючи над сценографію вирішили використовувати тканину, після чого і з’явились ідеї зробити виставу тіней.

Звісно, на початку війни про створення спектаклю ніхто й не міркував: «Якби нам сказали, що за найближчі місяці ми зіграємо нашу виставу, яку створимо виключно під час війни, ми б не повірили, а потім би подумали й не повірили ще раз. Не повірили б і в те, що будемо репетирувати майже кожен день. А найголовніше – що знайдемо місце, де можна продовжити свою справу, ставши бійцями культурного фронту, і зустрінемо безмежно відданих мистецтву людей», – розповіла Валерія Штефюк.

Ось так акторський тренінг вилився в неймовірне театральне дійство, відверте спілкування із глядачем зі сцени: «Ми вважаємо нашу виставу «Кричи мовчи» підтримкою для українців, можливістю поговорити і «обійняти» зі сцени кожного, відчути його біль. Для нас їхні щирі відгуки та співпереживання є надзвичайно цінними. Вони допомагають не втрачати віри й далі продовжувати творити!» – поділились театрали.

Контакти
Ліцензія МОН України, наказ № 53-л від 26 квітня 2021 року