Виставка актуального мистецтва молодих креаторів у Кракові

У рамках мистецького фестивалю Cracow Art Week KRAKERS, який цьогоріч проходив під гаслом Art always wins, відбулась виставка актуального мистецтва українських і польських молодих креаторів у Кракові.

Експозиція складалась із патріотичних студентських плакатів відомої української групи «Креативний супротив» (Київського національного університету культури і мистецтв / Київського університету культури) і творів студентів кафедри візуальної комунікації Інституту мистецтва та дизайну Педагогічного університету у Кракові. Польська молодь представила плакати, графіку і перформанс.

Закордонна аудиторія із зацікавленістю прослухала доповідь і подивилась онлайн-презентацію доцента кафедри графічного дизайну КНУКіМ, кандидата мистецтвознавства, заслуженого художника України і співініціатора групи опору Андрія Будника. Він розповів про історію створення «Креативного супротиву» і обставини воєнного часу, у яких довелося творити молодим дизайнерам.

«Протягом доби після вторгнення російських військ в Україну було проведено онлайн-засідання кафедри графічного дизайну. За лічені години ми створили в соціальній мережі дизайн-групу і чат під назвою «Креативний супротив КНУКіМ/КУК» для спілкування студентів і викладачів, вирішення організаційних питань, завдяки чому почалася цілодобова творча робота. Всього до групи долучилися близько 360 осіб, 10 з яких – викладачі. Серед них співзасновники творчого опору – завідувачка кафедри графічного дизайну КНУКіМ Наталя Удріс-Бородавко, декан факультету дизайну і реклами КУК Вікторія Олійник, викладачі-консультанти Оксана Чуєва та В’ячеслав Снісаренко. У створенні патріотичних плакатів брали участь усі, хто мав технічні можливості. Ті, у кого не було доступу до графічних пристроїв і додатків, стежили за поточним контентом у соціальних мережах, формулювали теми, складали слогани, підбирали референси. Плакати створювалися на ноутбуках в евакуаційних потягах, у бомбосховищах, під тиском перебування на окупованих територіях, у стані емоційного стресу, депресії через розлуку з родиною та друзями, але завжди з вірою в незаперечну майбутню перемогу України», – поділився Андрій Вікторович.

Із мистецтвознавчим аналізом творів українських студентів виступила дослідниця плакату Олена Донець.

«Сучасний український плакат, як засвідчують роботи групи «Креативний супротив», можна вважати візуальною публіцистикою – мистецтвом «нон-фікшн». Це рефлексії, викликані реаліями власного життя кожного з авторів. Отже, війна стала потужним каталізатором не лише життєвих орієнтирів, а й художньої творчості.

Провідними темами, до яких звернулися учасники творчої групи, стали теми героїзму Збройних Сил України, варварств і підступності російських військ, благання про підтримку громади країн світу та НАТО, захисту пам’яток культури, людські трагедії.

У своїх творах автори широко застосовують як загальновизнані, традиційні символи й метафори, так і ті, що народилися безпосередньо під час війни. Плакати містять зображення української й російської геральдичної символіки, традиційних українських знаків-символів, закорінених у народній свідомості і культурі. Зокрема, український тризуб-янгол на плакаті Валентини Дворнік «Воля» стилізований до народного мистецтва витинанки, що підкреслює споконвічне прагнення українців до волі. Тієї ж теми торкнулася у своєму плакаті «Розправити крила» Єлизавета Гунько: птах-тризуб, вільно розправивши крила, летить у краще майбуття. Його підтримують руки українців, що виборюють свою свободу.

Поняття волі так чи інакше відображено в кожній роботі, адже всі плакати виплекані прагненням до звільнення нашої землі від ворога. Із цим поняттям асоціюються і постаті українських культурних діячів, до чийого духовного спадку звертаються сучасні митці. Серед них ключовою фігурою є Тарас Шевченко. Тим чи іншим чином він присутній у багатьох творах. Дизайнери широко застосовують цитати з його поезій. Як, приміром, в плакаті «Борітеся – поборете» Яни Щавінської, де авторка співставляє дві постаті – козака на задньому плані і сучасного українського вояка на його тлі, підкреслюючи зв’язок поколінь.

Поряд із Тарасом Шевченком «стовпами нації» і моральними авторитетами стали «мілітаризовані» образи Івана Франка, Лесі Українки на плакаті Руслана Рабенка. «Осучаснення» цих видатних постатей зброєю і військовою формою не протиставляє, а ототожнює минуле й теперішнє», – зауважила Олена Миколаївна.

До речі, саме із плакатом Кобзаря, Лесі Українки й Івана Франка «Слава Україні! Героям слава!», створеним студентом-дизайнером КУК, відбулась урочиста хода, присвячена Дню вишиванки 2023 у Ванкувері (Канада).

Варто згадати, що перші виставки «Креативного супротиву» проходили на пунктах територіальної оборони і позиціях армії – там, де плакати виконували свою пряму функцію і були справжньою зброєю в руках українських захисників, надихали їх на боротьбу з ворогом.

За рік повномасштабного вторгнення плакатні твори студентської молоді кафедри графічного дизайну експонувались у бібліотеках, музеях, галереях України й закордоння: в Польщі, Чехії, Болгарії, Греції, США, Австралії, Нідерландах, Грузії, Литві, Німеччині, Італії, Іспанії, Канаді та Швеції.

За цей час було створено понад 365 унікальних за емоціями творчих робіт, які об’єднали в єдиний каталог-календар «365: хронологія креативного супротиву графічних дизайнерів КНУКіМ/КУК», презентований на початку березня 2023 року до річниці заснування гурту опору.

До каталогу ввійшли не лише плакати, а й бігборди, монети, інфографіка, листівки, банери, флаєри, шопери, футболки та навіть дизайн артплатформи для оприлюднення творів «Креативного супротиву».

А от графічні композиції польських студентів захоплювали гостей фестивалю символізмом елементів, позбавлених яскравих кольорів, тож переважно всі твори були в чорно-білих тонах, аби показати, що Польща сумує і відчуває біль разом з Україною. На одному з плакатів «Вітаємо у Польщі» зображені міцні обійми, з якими продовжують зустрічати українців, надаючи допомогу і прихисток.

Особливо приголомшував «Смуток» – перформанс польської молоді, представлений на мистецькому фестивалі. Бракувало слів і тільки думки зринали в мовчанні про те, яку надто високу ціну – людське життя – доводиться платить українцям у боротьбі за незалежність.

За словами Андрія Будника, спільним знаменником українського та польського мистецтв є поєднання експресивної, надзвичайно напруженої енергетики з поетичністю і ліризмом, використання широкого спектру асоціацій, метафор, алюзій та обертонів.

Підсумовуючи творчість юних креаторів, українські куратори проєкту вирішили за згодою із викладачами кафедри візуальної комунікації Краківського інституту мистецтва та дизайну Педагогічного університету влаштувати наприкінці червня виставку-відповідь польських студентів у Києві, яку планують відкрити в галереї «Митець».