Майстер-клас Володимира Гришка з естрадного і класичного вокалу

Неймовірні емоції і творче натхнення подарував студентській молоді і колегам-педагогам факультету музичного мистецтва університету культури майстер-клас з академічного та естрадного вокалу видатного співака сучасності, соліста «Метрополітен-опери» (Нью-Йорк, США), народного артиста України, професора НМАУ, почесного професора Bel-Canto (вокалу) в Lignan Normal University (Китай), зіркового професора і викладача КНУКіМ Володимира Даниловича Гришка.

Зустріч відбулась за підтримки президента Київського національного університету культури і мистецтв Михайла Михайловича Поплавського в рамках ознайомчої, навчальної та виробничої практик здобувачів вищої освіти.

Володимир Данилович Гришко – народний артист України, лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка, нагороджений Орденом князя Ярослава Мудрого V ст., повний кавалер ордену «За заслуги», соліст Metropolitan Opera (Нью-Йорк) і Київського національного оперного театру. Лауреат міжнародних конкурсів.

За свою музичну кар’єру Володимир Гришко записав понад 30 альбомів, виданих по всьому світу. У них зібрані дуети з Лучано Паваротті, Монсеррат Кабальє, Алессандро Сафіна, Демісом Руссосом, Ріккі е Повері, Боні М, Амічі Форевер, Андреа Бочеллі, Тамарою Гвердцителі. Причому альбоми з оперними аріями мали в світі широкий резонанс.

Багато разів Володимира зводила доля з великими тенором Лучано Паваротті. Він ділив з Паваротті одну гримувальну в «Метрополітен-опері», з рук Володимира Лучано отримав срібну статуетку Фортуни – високу нагороду Міжнародного рейтингу «Золота фортуна». А 13 квітня 2005 року Володимир співав разом з маестро Паваротті в Києві, на сцені палацу «Україна». Тріумфальним був для Володимира Гришка також і концерт із Монсеррат Кабальє літом 2004 та восени 2014 року.

У репертуарі Володимира Гришка – понад 30 партій вітчизняного і світового оперного репертуару, романси, українські, італійські та іспанські пісні. Володимир Гришко виступає на кращих сценах США, Франції, Китаю, Німеччини, Австрії, Італії, Шотландії, Чехії, Японії. Оперні партії пана Володимира: Рудольф, Пінкертон («Богема», «Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні); Ісмаїл, Альфред, Герцог, Махдуф («Набукко», «Травіата», «Ріґолетто», «Макбет» Дж. Верді), Фауст («Фауст» Ш. Гуно), Едгар («Лючія ді Ламмермур» Г. Доніцетті), Хозе («Кармен» Ж. Бізе), Андрій («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Петро («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Марко («Наймичка» М. Вериківського).

Мистецька подія згуртувала понад 100 слухачів як офлайн, так і онлайн. На заході були присутні: заступники декана факультету музичного мистецтва Валентина Сінельнікова і Тетяна Пістунова, а також заслужена артистка України Наталія Кречко. Акомпанувала маестро – провідна концертмейстерка, піаністка, заслужена артистка України Анна Поліщук.

Участь у майстер-класі взяли студенти Дмитро Назарик і Максим Лукаш, на прикладі яких молодь мала можливість засвоїти спеціальні вправи для вокалістів-початківців.

Володимир Данилович поділився з аудиторією цікавими історіями із творчого життя, розкрив декілька унікальних секретів вокальної майстерності, надав практичні поради майбутнім естрадним виконавцям й академістам, а також відповів на численні запитання студентів.

«Як взагалі поєднати школу класичного бельканто з естрадним співом? Чим відрізняється оперний співак від естрадного виконавця? По-перше, ви не побачите оперного співака з мікрофоном. У естрадного – на озброєнні мікрофон. Крім того, вміння працювати на камеру для естрадника має істотне значення. Важливою є мова тіла, бо руки і очі виконавця це його другий голос.

А що формує голос академіста – голосні І, Е, А, О, У, які створюють напрям у класичній манері співу.

Коли ми почали працювати з маестро Паваротті, він казав мені, що найголовніше – це положення гортані, у оперного співака вона повинна завжди бути внизу, чого не скажеш про естрадного виконавця, у нього має перевагу примарний тон, тільки все там, де працюють м’язи обличчя, «на посмішці». Гортань в естрадному співі, на мою точку зору, особливої ролі не грає», – розпочав майстер-клас пан Володимир і навів приклад своїх улюблених естрадників Nat King Cole і Луї Армстронга, пісні яких завжди звучали легко і не вимушено.

За роки плідної співпраці з Лучано Паваротті українському співаку вдалось оволодіти унікальними знаннями, які він тепер передає своїм учням: «Коли ти виходиш на сцену, радив мені пан Лучано, застосуй моє ноу-хау, візьми білу хустинку в руки. Секрет її, як виявилось, у тому, що вона відволікала його від хвилювання, зайвих рухів і затисків, що дозволяло бездоганно виконувати різні партії протягом тривалого часу», – зазначив співак і показав учасникам зустрічі хустинку з авторським підписом самого Л. Паваротті, який подарував її своєму учневі, пану В. Гришку.

Оскільки мова йшла і про естрадний вокал, приклад Лучано Паваротті став досить влучним, бо великий тенор був також естрадником, співпрацював із знаменитими поп- і рок-музикантами.

«Маестро Паваротті був єдиний, неповторний, як на мене, неперевершений співак. Я вважаю його великим оперним артистом і не менш геніальним естрадним, тому що на Мадейрі, де проходили його фестивалі, він співав і зі Стінгом, і В.В. Кінгом, Сарою Брайтман, Еммі Чаплін і багатьма іншими», – підкреслив пан Володимир.

«Три роки тому ми були в Дубаї, і я мав велику честь співати у шейха Мухамеда аль Мактума. Коли він почув нас, багато зробив компліментів. Я тоді відкривав фестиваль для шанувальників опери і на наших концертах були присутні 16 королівських родин. Друге відділення концерту це була неокласика, спокійна естрадна музика, ми виконували такі твори, як «Bésame mucho», «Історія одного кохання», композиції з репертуару Френка Сінатри, Тоні Бенетті, Елвіса Преслі. І я дивився, що люди мене сприймали як естрадного співака, бо в моєму співі мав перевагу примарний тон», – відзначив артист.

За словами Володимира Гришка, молоді потрібно орієнтуватись на професіоналів, артистів, які вже здобули визнання і популярність. «Ви маєте ставити перед собою мету бути схожими на своїх кумирів, напевно ви вже й визначились. Коли я починав свою кар’єру, уособленням надзвичайного таланту для мене був маестро Зінкевич, українська легенда. Це найсвітліша людина, мій взірець, на кого я спрямовував власну мету поєднати своє творче життя з оперною класикою та естрадою», – поділився зі студентами маестро.

Однак бути схожим, як стверджував Володимир Данилович, не означає абсолютно калькувати манеру співу, потрібно запозичувати вміння, але формувати власну індивідуальність.

«Я наголошую, що індивідуальність для естрадного співака – дуже важлива. Яким би голосом не володів співак, якщо він не опанує себе на сцені і не стане індивідуальністю, то не відбудеться як артист і не побудує успішної кар’єри.

Не будемо всіх перелічувати зірок естради. А от на Михайла Михайловича Поплавського треба бути схожим. Чому? Тому що ми бачимо його неймовірну харизму, енергетику, талант, і це не комплімент. Я вважаю своїм другом вашого легендарного президента, співака і культурного діяча, у нього чимало ноу-хау, він шукає себе і ніколи не повторюється. Ось це яскравий приклад», – акцентував співак.

Упродовж майстер-класу молодь не лише набувала професійних навичок, але й розмірковувала разом із майстром над цікавими питаннями.

«Коли запитали у легендарного Дмитра Гнатюка, чим відрізняється співак від вокаліста, він відповів, що «співак у кожне слово вкладає енергію, співає серцем і душею». Енергія звуку, я вважаю, дуже важлива. Бо, коли ти вкладаєш свої відчуття в кожну співану ноту, вона обов’язково знаходить правильне вокальне місце. У кожному слові має бути енергія, і тоді ми бачимо зовсім іншого співака на сцені», – наголосив Володимир Данилович.

Особливу увагу маестро звернув на дихання, показавши унікальну вправу того ж геніального Лучано Паваротті, яка допоможе майбутнім співакам виконувати складні оперні партії чи естрадні композиції.

Йшла мова під час зустрічі і про гігієну голосу, не дотримуючись якої можна його втратити. «Не варто кожен день співати, особливо, коли ще тільки навчаєшся. Співак, незалежно який, класичний чи естрадний, повинен працювати голосом три дні на тиждень. Бо коли апарат поставлений, дихання, гортань на місці, ти вже знаєш, що можна і трішки довше поспівати. Голосовий спокій – найголовніше для співака. Негативно на голос впливають алкоголь і паління. Не важливо, на яких ви сценах будете співати, голос періодично потребує відпочинку, спокою, тоді він абсолютно унікально звучить», – рекомендував майстер молоді.

Вагомим для співаків є контакт із публікою, яку потрібно зачарувати, відчути її енергію, бо якщо взаємодії немає, концерт довести до завершення не вдасться. Надмірна схвильованість у такому випадку – найгірший порадник як для естрадного, так і академічного співака, тому варто завжди опановувати себе на сцені. Утім, на думку маестро, легке творче хвилювання не завадить кожному артисту, бо такий прояв емоції додає необхідного адреналіну.

«Пригадую, коли я дебютував на сцені «Метрополітен-опери», це був 1995 рік, і переді мною 6-тисячна публіка, яка слідкує за кожною нотою. Хвилювання було величезне. Я боявся впасти від стресу і нервів. Просто бачив білі плями. Проте зміг подолати це в собі, скориставшись слушною настановою улюбленого тенора.

Так от, як навчав мене мій учитель Лучано Паваротті, коли виходиш на сцену у будь-якому залі, навіть найпрестижнішому, треба уявити, що в першому ряду сидять огірки, далі помідори, капуста, гарбузи, броколі, я так і зробив. У мене все вийшло. Головне – заспівати верхню «до» і не перегравати, як мені говорив відомий постановник опери Франко Дзефіреллі. Бо до «Метрополітен-опери» можна потрапити, але повернутись, якщо схибив десь, уже неможливо. Свої найкращі роки я віддав цій сцені і пишаюся тим, що я український співак, про дебют якого тоді у «Нью-Йорк таймс» вийшла публікація», – розповів пан Володимир.

Наприкінці заходу Володимир Гришко виконав декілька класичних і естрадних творів, викликавши овації захопленої аудиторії.

Студентська молодь і педагоги факультету музичного мистецтва були у захваті від спілкування, практичних дієвих порад і великого таланту маестро, його надзвичайної майстерності, харизми, вміння щоразу закохати у професію, тож сподіваються на нову яскраву і змістовну зустріч.

«Я впевнений, що коли закінчиться війна, велика трагедія для всіх нас, українців, на вас чекають велика сцена, успіх, бо я теж мрію, що буду, як і раніше, концертувати світом, тож бажаю вам миру, творчого натхнення і здійснення мрій», – сказав маестро і відзначив, що від початку війни бере участь у волонтерських проєктах, а також влаштовує концертні заходи на підтримку українських захисників.