Онлайн-семінар Соціально-психологічного центру КНУКіМ

За участі провідних експертів в університеті культури відбувся практичний семінар, присвячений діяльності Соціально-психологічного центру КНУКіМ.

Мета заходу: гармонізація та синхронізація вітчизняного досвіду психологічного супроводу в умовах сьогодення. Модераторкою семінару стала керівниця Соціально-психологічного центру КНУКіМ, докторка психологічних наук, професорка Людмила Євгеніївна Просандєєва, яка у співпраці з колегами, науково-педагогічними працівниками і консультантами центру організувала семінар для студентів вишу.

У першій частині заходу відбулися дискусія та обговорення актуальних проблем психологічного здоров’я людини в умовах військової інтервенції рф, зокрема:

– проблема психологічного супроводу подолання посттравматичних проявів у студентів

– профілактика негативних психологічних станів і професійного вигорання в складних умовах сьогодення

– підвищення самоефективності, формування довіри викладача і студента, розвиток емоційного інтелекту студента.

У дискусії взяла участь докторка психологічних наук, професорка, координаторка Соціально-психологічного центру Українського державного університету ім. М. Драгоманова Валентина Волошина.

Відкрила практичний семінар докторка психологічних наук, професорка Людмила Євгеніївна Просандєєва, яка привітала всіх його учасників і зазначила, що діяльність Соціально-психологічного центру є надзвичайно актуальною і затребуваною сьогодні у студентів, оскільки емоційне виснаження і постійні стреси стали серйозним випробуванням для молоді.

«Дякую шановним колегам і всім студентам університету, з якими наразі ми порушуємо таку важливу тему психологічної підтримки. Українська система вищої освіти зазнає все нових і нових змін. У результаті військової інтервенції російської федерації до України, постало гостре питання стану психологічного здоров’я здобувачів освіти, що впливає на весь освітній процес. Одним із головних завдань закладу освіти сьогодні є повсякденна психологічна допомога студентській молоді. Студенту необхідно готуватися до іспитів, швидко адаптуватися до нових умов життя в іншій місцевості, вчитися стресостійкості, вміти долати негативні емоційні реакції. Ми проходимо нині через дуже складні випробування, які обов’язково подолаємо. І наше покликання – перемогти в цій війні, відновитися емоційно і психологічно. На думку спеціалістів, сьогодні існують валідні, надійні і дуже ефективні методики, результативність яких може досягати до 80%, а це досить високий показник.

Девізом центру є вислів «A posseadesse!», що означає – «Від можливого до реального!». І це дуже важливо, оскільки ми є свідками великих відкриттів та інноваційних трансформацій, у тому числі, в царині психологічної науки. Ми з вами живемо в динамічному світі нових можливостей людини, нових спеціальностей і професій. Як писав ще Жан Піаже, ХХІ століття стане добою психологічної науки. Сучасна людина – це, насамперед, людина з розвинутими і комунікативними компетенціями. Розуміння себе та інших, спілкування, налагоджування міжособистісних стосунків, створення сприятливого психологічного клімату – без цього неможливо сьогодні будувати ні власне життя, ні власну кар’єру.

І який би шлях не обрали наші студенти, психологічні знання та вміння залишаються найціннішим інтелектуальним капіталом на все життя», – сказала Людмила Євгеніївна і зауважила, що діяльність Соціально-психологічного центру КНУКіМ здійснюється за 5-ма напрямками із 2019 року: науково-дослідницький: участь у теоретико-емпіричних дослідженнях і презентація їх результатів під час наукових заходів; діагностичний: дослідження психологічної готовності (мотивації) студентів до навчання та професійної діяльності, психологічних бар’єрів в освітньому процесі університету; моніторинговий: проведення соціологічних і психологічних моніторингів щодо виявлення актуальних проблем у студентському середовищі; консультативний: індивідуальне консультування студентів з проблем міжособистісних взаємин; тренінговий: проведення тренінгів комунікації, самовизначення, розвитку лідерських якостей. За період функціонування центру психологами були проконсультовані понад 350 людей.

Докторка психологічних наук, професорка Валентина Віталіївна Волошина відзначила актуальність і важливість вчасної психологічної допомоги. 

«Наша рідна Україна – у стані війни. Окупанти завдають нищівного удару по мирному населенню держави: вибухи гармат, обстріли, знищення культурного та житлового фонду. Такі жахіття не завжди витримує психіка людини. Коли на очах батьків вбивають дітей… Сьогодні виникають психічні розлади, а саме: стани тривоги, паніки, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), депресія, дисоціативні розлади (добровільна соціальна ізоляція, деперсоналізація, небажання розмовляти), поведінкові розлади (агресія, асоціальна і злочинна поведінка), і, як наслідок, поява схильності до зловживання алкоголем і наркотичними засобами. Зважаючи на зазначене, роль практичного психолога у збереженні психічного здоров’я громадян України – величезна. Наш центр надає активну підтримку не тільки студентам, але й самим психологам».

У другій частині семінару, яка була присвячена практичному психологічному інструментарію і методикам, виступила кандидатка психологічних наук, КНУКіМ, доцентка Марина Миколаївна Бриль. Фахівчиня зосередила увагу учасників заходу на засобах самовідновлення і саморегуляції в умовах сьогодення. 

«Стресовий чинник – конкретна умова або подія в навколишньому середовищі, яка дестабілізує людину чи загрожує їй, під час появи чинника – чуттєвість збільшується.

Наші емоції обумовлені власною оцінкою самої ситуації і того значення, яке ми їй надаємо. Найбільший стрес людина отримує, коли потрапляє в ситуацію, яку не може контролювати або впливати на неї.

Вибір людини – зосередитися на: проблемі, власних емоціях та реакції і спробі їх контролювати.

Психічні стани, що близькі до стресу: синдром емоційного вигорання, виснаження; синдром хронічної втоми, фрустрація (марне очікування).

Важливо: розпізнавати, які події чи ситуації є стресовими (допомагає зменшити негативні наслідки), навчитися помічати стресову напругу в собі та фіксувати сигнали такого стану», – наголосила пані Марина і підкреслила, що стрес у помірній кількості може бути корисним для здоров’я людини, зміцнюючи імунну та серцево-судинну системи. Окрім того, реагування на стрес допомагає також уникати небезпеки і мобілізуватися.

Однак потрібно знати: постійний стрес є небезпечним і сприяє:

• швидкому старінню
• погіршенню довгострокової пам’яті
• забудькуватості та неорганізованості
• погіршенню здатності керувати емоціями. 

Доволі часто, як зазначає пані Марина, за нинішніх обставин у багатьох немає можливості скористатись фаховою підтримкою, тож самодопомога є єдиним виходом із стресової ситуації. У такому випадку психологиня вважає ефективною МОДЕЛЬ BASIC PH – потенціал/досвід людини у подоланні стресової події, який міститься в 6 модальностях:

B – Belief & values – віра, переконання, цінності, філософія життя

A – Affect – вираження емоцій та почуттів

S – Socialization – соціальні зв’язки, соціальна підтримка, соціальна приналежність, спілкування

I – Imagination – уява, мрії, спогади, творчість

C – Cognition, thought – розум, пізнання, когнітивні стратегії

Ph – Physical – фізична активність, тілесні ресурси.

У разі потреби студентам і викладачам Марина Миколаївна радила послуговуватись покроковою інструкцію із самодопомоги:

1. Запишіть на аркуші/в блокноті, як ви реагуєте на стрес? (болить голова, напруга в горлі тощо).
2. Замалюйте зони вашого тіла, де відчуваєте напругу/дискомфорт під час стресових ситуацій.
3. Запишіть на аркуші/в блокноті: «Що мені допомагає заспокоїтися в складних ситуаціях?».
4. Перелічіть та пронумеруйте від 1 до 10 за важливістю (попити води, подихати, прогулятися…).
5. Запишіть на аркуші/в блокноті: 10 справ, які приносять вам задоволення, розслаблення.
6. Запишіть на аркуші/в блокноті: 5 кроків (справ), які вам допомагають зосередитись та подолати стрес, використовуючи попередні четверте і п’яте завдання.
7. Запитайте себе, що я можу зараз зробити, щоб попіклуватися про себе.
8. Запитайте себе, що я можу регулярно робити приємне, щоб піклуватися про себе і наповнюватися силою та енергією.

У підсумку промови Марина Бриль поділилась різноманітними прикладами засобів боротьби зі стресом:

• перейти в безпечне місце
• вмиватися холодною водою
• відкрити вікно зі свіжим повітрям
• спробувати перемістити увагу (вийти в інший простір)
• техніка сили думки, подумати про щось хороше
• масажувати голову
• випити склянку води, чай
• обійнятися з приємною людиною
• фізичні вправи (стискати кулаки)
• клацати ручку
• піти до спортзалу і побити грушу
• з’їсти цукерку
• побачитися з приємною людиною
• медитація
• пограти в дартс, боулінг
• сухий басейн (поплавати рухами)
• записати на аркуші негатив
• відпочинок та приємна розмова
• слухати афірмації
• купити квіти
• звільнитися від незручного одягу
• використати спрей з водою для обличчя
• аутотренінг у навушниках або музика
• навести лад, прибрати речі
• заспівати
• покричати
• затанцювати
• поплакати
• усміхнутися до себе в дзеркалі
• пройтися навколо будинку, прогулятися
• поговорити з людиною, якій довіряєте (психолог, колега)
• сходити на масаж
• замовити щось смачненьке.

https://arpp.com.ua/blog/resursooriyentovana-model-stresodolannya-basic-ph/

https://www.osce.org/files/f/documents/a/c/430829.pdf

Докторка психологічних наук, професорка Олена Вікторівна Костюченко для учасників семінару запропонувала проєктивну методику «Людина-книга» (М. Кіпніс, 2008), основним призначенням якої є виявлення індивідуальних ціннісних детермінант особистості. 

«Вербальна самопрезентація через образ «Я-книга» розглядається нами, як джерело метафоричної інформації про автора, особистісна проекція його власного образу, суб’єктивних переживань, актуальних сформованих цінностей.

Зазначено, що індивідуальні й групові творчі завдання як інструменти арттерапії надають практично необмежені можливості для самовираження та самореалізації у продуктах творчості, на основі сприймання, усвідомлення і ствердження власного «Я», власних резервів та можливостей для творчої самореалізації в триєдності системи «Я-Світ-Інші». Створювані продукти, об’єктивуючи світосприймання, пробуджуючи творчі сили, спонтанність, оригінальність, гнучкість, здатність розкриватися, полегшують процес комунікації й установлення відносин зі значимими іншими. Засоби відображення, усвідомлення й інтерпретації власних переживань за допомогою образів-символів є ефективними у вирішенні психологічних проблем, пов’язаних з: відсутністю зацікавленості та байдужністю до навколишнього світу, психоемоційною напругою, актуальним стресом, зниженням емоційного тонусу, низьким рівнем самосприймання, з реалізацією пізнавальних потреб, прагненням до дослідження стосунків з довкіллям тощо», – сказала пані Олена.

Насамкінець онлайн-семінару Людмила Просандєєва закликала всіх спробувати віднайти психологічну рівновагу, яка сприятиме професійній і життєвій реалізації: «Втрата близьких, здоров’я, домашніх улюбленців, переїзди, розлука з рідними, емоційна напруга від новин, все це принесло багато болю і війна залишила болючі рани у наших серцях. Проте сьогодні важливо віднайти свій внутрішній баланс, ту психологічну рівновагу, оптимальну співзвучність, узгоджену єдність різних психологічних сторін. Саме в такому стані балансу приймаються найкращі рішення, приходить мудрість, відновлюється зв’язок зі своїм «Я», з’являється ІНТУІЦІЯ і РЕСУРС», – сказала очільниця центру і надала всім учасникам онлайн-практикуму 5 основних порад: 

1. Будь сміливим! Відпускай стрес! Витягуй свої крила, в якому б вони стані не були… Ніколи не зраджуй себе, стань СВІТЛОМ, яке зігріє будь-яку кригу, будь-який твій страх, будь-який зрив…
2. Розвивай свою ТОЛЕРАНТНІСТЬ ДО НЕВИЗНАЧЕННОСТІ та змін, щоб уникнути зайвої тривоги. Неможливо все контролювати в житті, тому намагайся спокійно проаналізувати і усвідомити найцінніший дар – ЕНЕРГІЮ свого життя і відкрити джерело своєї СИЛИ. 
3. Розвивай свій ОПТИМІЗМ і могутність бажань, не втрачай віру, адже шанс є завжди! Пам’ятай – мріяти дуже корисно.
4. Роби те, що тобі подобається, роби щосили, вперто і завзято. Зрозумій себе, свій ресурс і енергію, виходь із зони комфорту. Красиво поєднуй «хочу-можу-потрібно» знайди свою сильну сторону і зміцни її!
5. Будь вдячним! Бути вдячним – означає бути щасливим. Важливо вміти дякувати людям, які вам допомагають, особливо своїм близьким і рідним.

Також Людмила Євгеніївна порекомендувала студентам і їхнім наставникам прочитати 18 книг з психології, які допоможуть зрозуміти себе і світ:

1. Марк Менсон «Книга про надії»
2. Деніел Гоулман «Емоційний інтелект», «Емоційний інтелект у бізнесі. Як стати успішним у житті і кар’єрі»
3. Мег Джей «Визначні роки. Від 20-30. Вмикай на повну та перемагай»
4. Шон Ачор «Великий потенціал», «Перевага щастя»
5. Давід Ендрю Сінклер «Життєвий план»
6. Стів Мак-Клатчі «Будь лідером: вирішуй, плануй, дій»
7. Cтівен Р. Кові «7 звичок надзвичайно ефективних людей»
8. Віктор Франкл «Людина в пошуках справжнього сенсу»
9. Кетрін Ґрей «Несподівана радість звичайності»
10. Ерік Берн «Ігри, в які грають люди»
11. Деніел Канеман «Думай повільно. Вирішуй миттєво»
12. Джеймі Голмз «Нонсенс. Осягнути і перемогти»
13. Пол Клейман «Психологія 101. Факти, теорія, статистика, тести й таке інше»
14. Гел Елрод «Чудовий ранок. Як не проспати життя»
15. Джо Наварро «Словник мови тіла»
16. Джен Сінсеро «Не нюнь…»
17. Дейв Еспрі «Змінюючи правила гри»
18. Еріх Фромм «Мистецтво любові».

Варто акцентувати, що онлайн-зустріч відбулася з ініціативи кафедри психології та факультету музичного мистецтва КНУКіМ. Консультанти центру прагнули підтримати кожного теплом своєї душі, поділитись надійними і ефективними порадами та психологічними інструментами, якими можна скористатись всім, хто намагається впоратися зі стресовими розладами і відновитись.

Керівник Соціально-психологічного центру КНУКіМ Людмила Євгеніївна Просандєєва – (096) 517-53-17.

Консультант Соціально-психологічного центру КНУКіМ Олена Вікторівна Костюченко – (098) 031-28-61.