Україна-Молдова: музичний майстер-клас від Андрія Друце
У рамках міжнародної співпраці факультету музичного мистецтва КНУКіМ із закладами вищої мистецької освіти Європи днями відбувся майстер-клас Андрія Друце (панфлейта/най), професора Академії музики, театру і образотворчого мистецтва (м. Кишинів, Республіка Молдова).
Участь у міжнародній зустрічі взяли: Діана Буня, докторка мистецтвознавства, доцентка, в. о. завідувачки кафедри музикознавства, композиції та джазу (АМТіОМ, Кишинів, Молдова), а також понад 50 слухачів із КНУКіМ, ВП «Миколаївська філія КНУКіМ», коледжів культури і мистецтв України. Синхронний переклад з англійської мови здійснювала Юлія Лебідь, кандидат педагогічних наук, доцент (Калгарі, Канада). Модерування заходу – Валентина Сінельнікова, заступниця декана факультету, кандидатка історичних наук, доцентка (КНУКіМ, Київ, Україна).
Із презентацією щодо джерел походження молдовської народної музики, розвитку фольклорних жанрів та використання елементів фольклору у власній творчості сучасними музикантами виступила пані Діана Буня.
«Шановні колеги, викладачі і студенти, від імені нашої установи я хотіла би привітати вас. Ми раді, що маємо можливість спілкуватися і співпрацювати в такий спосіб, в умовах, які для вас є непростими. Перш за все, бажаємо вам успіхів у навчанні, зичимо миру і процвітання, світла, радості і всього найкращого.
Моя презентація про музичний фольклор нашої республіки. З точки зору етномузикології та поза політичними аспектами фольклор в Республіці Молдова – це де-факто румунський фольклор. Якщо говорити в контексті румунського ареалу, то молдовський є одним із трьох великих румунських етнофольклорних регіонів: Трансільванії, Мунтенії і Молдови. Музичний фольклор нашої республіки таким чином є історичною складовою Молдови, яка поділяється на 4 інші підрайони: Буковина, Північна Молдова, Центральна та Південна Молдова, тому правильніше було б сказати румунський фольклор з Молдови, а не молдовський фольклор, зрештою це питання термінології.
Усі жанри молдовського, румунського фольклору, можна умовно поділити на дві частини: обрядові та не обрядові. Обрядовими жанрами є календарні та родинні звичаї, і хоча деякі з них рідше побутують, а окремі навіть зникли з фольклорного обігу, тим не менш, звичаї є важливою частиною культурного життя нашого народу. Найкраще збереглися зимові календарні звичаї колядування, ігри в масках, а також сімейні звичаї, особливо весілля. Другим великим розділом румунського фольклору в Республіці Молдова є група не ритуальних музичних жанрів. Їх можна розділити на ліричні та епічні, особливе місце займає танцювальна музика, жанрами народної лірики є бойна пісня, народна романса, до епічних жанрів належить традиційна епічна пісня, яку ще називають баладою. Сьогодні найпоширенішими не ритуальними жанрами є пісенна і танцювальна музика, а також інструментальна для прослуховування. Традиційні молдовські народні інструменти: скрипка, труба, флейта, най, альт, акордеон, контрабас, кобза, цимбали, тромбон, малий барабан та інші. Як правило, вони виконують мелодійну або акомпанувальну функції. Зазвичай, на традиційних весіллях грає гурт із 5-6 музикантів. Найбільш віртуозними народними інструменталістами є лютністи. Мистецтво віртуозної гри на лютні – одна з вершин народного музичного генія. Слід зазначити, що в Молдові вже близько 50-ти років існують кафедри народних інструментів і народного співу у вищих і середніх навчальних закладах, у тому числі в Академії музики, театру і образотворчого мистецтва. Це значною мірою сприяло професіоналізації фольклорного виконавства та його популяризації. Всі виконавці народної музики в нашій країні сьогодні мають професійну освіту. Багато з цих музикантів грають у великих народних оркестрах, які були засновані в радянський період, але продовжують діяти донині, займаючи важливе місце в культурному житті. Найвідомішими з них є оркестри «Лаутари», «Фольклор», «Флоерас» та «Могурел». У багатьох селах і містечках існують також численні невеликі ансамблі, весільні колективи, традиційні ансамблі лютністів, які грають і пропагують румунську народну музику Молдови. Одним з найважливіших моментів, яким я хотіла би закінчити свою презентацію, є той факт, що сьогодні ми все ще можемо почути народну музику у живому прояві, в живому обігу. В той же час багато телеканалів спеціалізуються на трансляції народної музики. До речі, це призводить до комерціалізації фольклору, але то вже інша проблема. Інтерес до румунського фольклору в Молдові зростає, багато поп і рок-музикантів музикантів включають старі традиційні пісні у свою музику або створюють власну народну музику. Всі ці явища свідчать про життєздатність, різноманітність і багатство фольклору в цій місцевості», – зауважила пані Діана.
Надалі перейшли безпосередньо до практичної частини майстер-класу. Пан Андрій Друце розповів учасникам заходу про історію та різновиди музичних інструментів, пан флейти та наю, грі на яких навчає студентів Академії музики, театру і образотворчого мистецтва в Кишиневі, а також популярність цих інструментів в Молдові та Румунії серед виконавців. Крім того, продемонстрував молоді з допомогою панфлейти композиції світового класичного репертуару, що створюється шляхом адаптації, тобто перекладається з нотної грамоти для скрипки, флейти, гапою, труби. Окрему увагу пан Андрій зосередив на прийомі гри вібрато, періодичній зміні висоти, гучності або тембру музичного звуку. Його виконують на інструменті здебільшого лівою рукою, однак маестро наполягає застосовувати і праву руку, що, на його думку, розширює можливості панфлейти та наю для різної музики. Унікальність звучання інструментів студенти змогли оцінити, і переглянувши відеоуривки концертів, які пан А. Друце підготував спеціально для майстер-класу. Віртуозне виконання композицій неймовірно вразило молодь, вміння тонко відчувати музичний матеріал і легко, невимушено його відтворювати.
Наприкінці заходу Валентина Володимирівна подякувала поважним гостям пані Діані Буні та пану Андрію Друце за змістовний і насичений майстер-клас, цікаву розповідь, яскраву демонстрацію репертуарної палітри й любов до музичного мистецтва, яка об’єднує і надихає.