Психологічний тренінг «Контроль замість паніки: робота з тривогою перед сценою»

Кафедра філософії і педагогіки, соціально-психологічний центр КНУКіМ і факультет музичного мистецтва провели тренінг для учасників Українського народного хору ім. Станіслава Павлюченка.

Кандидатка психологічних наук, доцентка кафедри філософії і педагогіки та консультантка соціально-психологічного центру КНУКіМ Марина Діденко провела психологічний тренінг для учасників Українського народного хору імені Станіслава Павлюченка «Контроль замість паніки: робота з тривогою перед сценою». Захід відбувся за участі творчого колективу, диригента хору, доктора філософії Олександра Кравчука та професорки з наказу, народної артистки України Тетяни Пирогової.

Тривога перед сценою є надзвичайно поширеним явищем. Для здобувачів освіти творчих спеціальностей ця проблема часто впливає не лише на якість виступів, а й на професійну самооцінку та подальший кар’єрний розвиток. Саме тому психологічне благополуччя здобувачів освіти, розвиток емоційної стійкості та підтримка молодих виконавців – один з пріоритетних напрямів освітнього процесу в університеті.

Під час заходу учасники мали змогу не лише дізнатися про психологічні механізми страху сцени, а й отримати практичні інструменти для роботи з власним емоційним напруженням перед виступами. Особливу увагу було приділено музично-виконавській тривожності – явищу, яке добре знайоме музикантам, вокалістам, акторам і всім, чия діяльність пов’язана з публічними виступами.

Марина Діденко закцентувала увагу присутніх на розмежуванні понять «страх сцени» та «глософобія». Якщо сценічне хвилювання є природною реакцією організму на відповідальну ситуацію, то глософобія – це вже форма соціофобії, пов’язана з ірраціональним страхом говоріння та оцінювання з боку інших людей. Учасники також дізналися, що помірне хвилювання не завжди є негативним. Навпаки – воно може мобілізувати ресурси організму, посилювати концентрацію та додавати енергії виступу.

Окремий блок тренінгу був присвячений причинам музично-виконавської тривожності. Серед внутрішніх чинників спікерка назвала перфекціонізм, самокритику, нестабільну самооцінку, тривожні думки та катастрофізацію. Водночас значний вплив мають і зовнішні фактори – конкурентне середовище, негативний досвід виступів, надмірна критика чи жорсткий стиль викладання.

Практична частина заходу була присвячена технікам подолання сценічної тривоги. Учасники ознайомилися з емоційними, когнітивними, тілесними та поведінковими методами саморегуляції. Серед них – вправи на заземлення, дихальні практики, техніка «5–4–3–2–1», методи заміни негативних думок, прогресивна м’язова релаксація, а також поступове збільшення сценічного досвіду через регулярні маленькі виступи. Особливий інтерес аудиторії викликала практична частина тренінгу, під час якої учасникам потрібно було обрати дві метафоричні картки: одну, яка асоціюється зі страхом або хвилювання перед сценою, та другу, яка символізує впевнену особистість під час виступу. Проаналізувавши зображення, учасники обговорили, чим відрізняються ці образи, які риси допомагають почуватися впевнено і як це можна розвинути у собі.

До заходу долучилась провідна психологиня університету, координаторка Соціально-психологічного центру Марія Коминар, яка закцентувала, що тривожність та методи її подолання – це один з найпоширеніших запитів у психологічній роботі зі студентською аудиторією. Марія ознайомила учасників з діяльністю центру та запросила всіх, хто цього потребує, на безкоштовні консультації, які проводяться в центрі (головний корпус, ауд. 914а).

Захід став важливим майданчиком для відкритої розмови про розвиток емоційної стійкості здобувачів освіти та підтримку молодих виконавців у професійному середовищі. Отримані знання та практичні інструменти допоможуть їм не лише впевненіше почуватися на сцені, а й краще розуміти власні емоції та механізми реагування на стрес.

Такі ініціативи вкотре демонструють, що Університет культури – це не лише простір для здобуття професійних знань, а й середовище, де приділяють увагу ментальному здоров’ю, особистісному розвитку та формуванню навичок, необхідних для успішної самореалізації.