КНУКіМ об’єднав міжнародну наукову спільноту на конференціях про цифрові технології
Відбулися дві міжнародні науково-практичні конференції, що об’єднали понад 120 науковців, освітян і фахівців з України, Литви, Польщі та Канади.
Обговорювали цифрові трансформації у культурі, освіті, науці, економіці та бізнесі.
13-15 травня 2026 року у Київському національному університеті культури і мистецтв відбулися дві щорічних конференції, а саме : XI Міжнародна науково-практична конференція «Інформаційні технології в культурі, мистецтві, освіті, науці, економіці та бізнесі» та X Міжнародна науково-практична конференція студентів і молодих учених “Інформаційні технології в соціокультурній сфері, освіті та економіці”.
Конференції відбулися за ініціативи Факультету PR, журналістики та інформаційної політики, Наукової бібліотеки університету та відділу міжнародних зв’язків. Конференції об’єднали більше 120 науковців, освітян та професійної спільноти з Литви, Польщі, Канади та різних регіонів України.
Попри важку ніч 13-14 травня та наймасштабнішу повітряну атаку за всю війну, протягом якої росія випустила по Україні понад 1400 безпілотників та численну кількість ракет, пленарне засідання конференції все ж було успішно проведено.
На початку засідання Олена Чайковська, кандидатка педагогічних наук, професорка кафедри інформаційної діяльності та зв’язків з громадськістю зазначила, що «Ми живемо в епоху стрімкої цифровізації та цифрової трансформації. Інформаційні технології сьогодні проникають в усі сфери нашого життя, зокрема: у культуру та мистецтво; у систему освіти; у науку, бізнес та економіку; сферу комунікацій та медіа. Саме тому наші конференції мають особливу цінність, адже створюють платформу для обговорення цифрових інновацій, сприяють формуванню нової генерації фахівців – креативних, критично мислячих і технологічно компетентних».
З вітальним словом виступила віце-президентка з науково-методичної роботи, докторка культурології, професорка Київського національного університету культури і мистецтв Юлія Трач. Вона подякувала учасникам за те, що попри складну ніч та змушену відмову від офлайн-формату, вони змогли долучитися до конференції. «Особливо цінною є кожна можливість продовжувати навчатися, досліджувати, генерувати нові ідеї підтримувати професійний діалог і міжнародну академічну співпрацю. Проведення цієї конференції сьогодні, це не лише наукова подія, але й свідчення стійкості української науки, освіти, культури і мистецтв. Це підтвердження того, що навіть у надзвичайно складних умовах ми продовжуємо працювати, мислити про майбутнє, розвивати цифрові середовища, пропонувати нові підходи до комунікацій, творчості, освіти, управління знаннями». Також пані Юлія відзначила широке тематичне коло доповідей — від цифрових трансформацій в освіті та культурі до штучного інтелекту, імерсивних технологій, кібербезпеки та розвитку цифрових компетентностей.
Також від організаційного комітету учасників привітав Валерій Кушнарьов, кандидат культурології, професор, декан Факультету PR, журналістики та інформаційної політики Київського національного університету культури і мистецтв. Він наголосив, що очне спілкування на конференціях є вкрай важливим, і висловив що нажаль через дії країни-агресора формат довелося змінити на онлайн. Також підкреслив, що для факультету PR, журналістики та інформаційної політики ці наукові конференції вже стали доброю традицією.
Галина Коломоєць, кандидат педагогічних наук, заступник директора Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти», зазначила, що в періоди пандемії та війни цифрові навички стали основним інструментом для роботи, навчання та професійної діяльності. Використання штучного інтелекту, створення інтерактивних презентацій, відеоконтенту сьогодні є необхідними цифровими компетенціями для кожної людини. Також пані Галина відзначила високу цінність того, що Київський національний університет культури і мистецтв успішно інтегрує цифрові інновації у мистецьку освіту.
Попри труднощі, спричинені війною, науковці та діячі культури демонструють неабияку стійкість, намагаючись через різні інструменти підтримувати національний дух і зберігати культурну спадщину. Мета наукової спільноти — шукати такі підходи до досліджень, які матимуть реальний вплив на суспільство та допомагатимуть вирішувати соціальні, культурні й комунікаційні проблеми – наголосив кандидат культурології, професор, завідувач кафедри інформаційної діяльності та зв’язків з громадськістю Юрій Горбань. В завершення вітального слова пан Юрій побажав учасникам «плідної роботи, цікавих і конструктивних дискусій, а також натхнення та нових наукових досягнень. Нехай ця конференція стане важливою віхою на шляху до розуміння глибинних процесів, що відбуваються в сучасному суспільстві, і сприятиме розвитку міждисциплінарної науки, яка відповідає на виклики часу».
Далі з доповіддю «Digital University. Open Ukrainian initiative» виступила Олена Чайковська, кандидатка педагогічних наук, професорка кафедри інформаційної діяльності та звязків з громадськістю. Проєкт DigiUni — один із наймасштабніших, який сьогодні реалізується в Україні. Він спрямований на підтримку вищої освіти в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення. Даний проєкт об’єднує 21 установу в статусі повних партнерів (це українські заклади вищої освіти та європейські університети), а також 5 інституцій в статусі асоційованих партнерів, серед яких Міністерство освіти і науки та Міністерство цифрової трансформації України. Програма реалізується за напрямом розвитку потенціалу вищої освіти, це структурні проєкти на підтримку реформ. Тривалість проєкту — з 2023 по 2027 рік. Координатором проєкту є Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Проєкт має на меті створити відкрите цифрове освітнє середовище для українських університетів. Дана ініціатива є відповіддю на виклики, які спричинені агресією російської федерації і шкодою, яка завдана системі вищої освіти України. Цей проєкт має на меті використати досвід європейських університетів саме в розробці інтегрованих цифрових рішень і сприяти співпраці між нашими національними українськими університетами і європейськими партнерами.
З доповіддю «Cyber Security and Media Literacy: good practice examples виступила Рената Даніеліене», PhD, доцент, Вільнюський університет, м. Каунас, Литва. Синхронний переклад українською здійснювала Марина Толмач, кандидатка наук із соціальних комунікацій, старша викладачка кафедри інформаційної діяльності та зв’язків з громадськістю, КНУКіМ.
Коли ми говоримо про кібербезпеку та медіаграмотність, з цими викликами стикаються як організації, так і окремі люди, підлітки та студенти. Кожного дня ми чуємо про витоки даних, кібератаки, і це приносить великі фінансові збитки організаціям та зачіпає клієнтів. З одного боку, штучний інтелект допомагає захищатися, з іншого — кіберзлочинці використовують його для атак та маніпуляцій, поширення фейків. Зокрема, у Литві 75% молоді стикаються з дезінформацією, і лише 43% впевнені, що можуть її перевірити. Головна проблема — брак знань у звичайних людей та малого бізнесу. Пані Рената презентувала проєкт — CyberRangeAgent, трирічний проєкт, який завершується наприкінці червня. Він координується Вільнюським університетом та об’єднує партнерів з різних секторів — вищої освіти, профтехосвіти, малого бізнесу та асоціацій. Цільові групи проєкту: вища освіта, професійна освіта та працівники малого й середнього бізнесу. Матеріали можуть впроваджуватися в закладах освіти, які готують майбутніх фахівців, а також використовуватися самими компаніями, адже сьогодні кожен відповідальний за кібербезпеку. Проєкт також спрямований на залучення та покращення навичок жінок в IT. Було розроблено 8 модулів за чотирма категоріями: технічні, аналітичні, організаційні навички та управління ризиками. Також є модуль про кар’єру в IT та кібербезпеці. Модулі адаптовані за обсягом: для вищої освіти вони становлять 3 кредити ЄКТС, для профтехосвіти та бізнесу — 1 кредит. Матеріали доступні на платформі, де після реєстрації можна обрати свій рівень та розпочати навчання.
Наступна доповідь була від спікера Edgaras Ščiglinskas, PhD, Head of multimedia laboratory, Vytautas Magnus University, Kaunas, Lithuania «Integrating Multimedia, AI, and Immersive Technologies in Educational Laboratories at Vytautas Magnus University». Синхронний переклад українською мовою також здійснювала Марина Толмач, кандидатка наук із соціальних комунікацій, старша викладачка кафедри інформаційної діяльності та зв’язків з громадськістю, КНУКіМ.
Пан Едгарас розповів як лабораторія університету поєднує технології з практикою. У лабораторії поєднуються різні типи медіа для створення інтерактивного контенту, додатків та ігор, залучаючи як студентів, так і школярів. Головна мета лабораторії — поєднати теорію з практикою через роботу в командах над реальними проєктами. Використовується методологія Agile та тижневі спринти, що повністю симулює роботу в реальних IT-компаніях.
Приклади проєктів включають створення 3D-моделей одягу та персонажів з подальшою ШІ-анімацією, а також віртуальну реконструкцію зруйнованого у Другу світову війну корпусу інституту за старими кресленнями. Проєкт у сфері екологічної моди: створення віртуальних колекцій одягу та розробка додатку «віртуальна примірка» на Unreal Engine, де ШІ деформує тканину під різні типи фігури аватара в реальному часі.
Проєкт настільної екологічної гри, де комп’ютерний зір зчитує фігурки на столі й аналізує викиди вуглецю. Також розроблено навчальні VR-ігри для школярів, де закони фізики та математики активують предмети в кімнаті (телевізор, пилосос) лише за умови правильного розв’язання задач.
Пані Марина подякувала пану Едгарасу за представлений практичний досвід, і готовність до залучення наших студентів до співпраці та тестування. Також підкреслила, що «Такий підхід з реконструкцією культурної спадщини надзвичайно близький і актуальний для України зараз, коли через війну зруйновано багато наших пам’яток. Нам було б дуже корисно застосувати ваш досвід для відновлення моделей об’єктів, які фізично більше не існують».
Тетяна Ярошенко, заступник директора з міжнародного співробітництва в науковій та бібліотечній сферах, Державна науково-технічна бібліотека України, м. Київ представила на конференції доповідь «Трансформація відкритої науки в Україні: стійкість та інновації в умовах воєнного стану». Пані Тетяна наголосила , що «незважаючи на системні виклики, пов’язані з війною, у нас відбувається трансформація відкритої науки. Україна не лише зберегла наукову діяльність, а й робить стратегічний прорив у напрямку відкритості та інтеграції. Концепція відкритої науки проголошена ЄС ще у 2015 році, її головна теза — зробити всі знання світу доступними для кожного. Вона об’єднує 6 стовпів: відкритий доступ, відкриті методи, відкрите рецензування, відкриті освітні ресурси та, найважливіше, відкриті дані. Попри війну, Україна зберегла величезну кількість університетів, з них 60 — переміщені (деякі навіть двічі). Ми маємо понад 1700 наукових журналів, і 90% з них — це журнали відкритого доступу. Такої статистики немає в жодній країні світу. Понад 25% — це журнали «діамантового доступу», які не беруть плати з авторів за публікацію. В українських журналах друкується майже 100 тисяч наукових статей на рік, маємо понад 140 інституційних репозитаріїв… Досвід України унікальний для всього світу: як не просто зберегти, а й розвивати науку в кризових умовах, при відключеннях світла та переміщеннях закладів».
Також в рамках міжнародної конференції відбулася серія майстер класів:
Першим відбувся майстер-клас “Практичне використання NotebookLM у соціокультурній сфері”. Спікери Василь Орищук, тренер з AI та цифрових навичок, PhD, науковий співробітник КНУ імені Тараса Шевченка, Founder & CEO «АІ-експеримент», член UA-AI, тренер Beetroot Academy, розробник тренінгових програм і AI-рішень для публічного та приватного секторів, м. Київ та Максим Валін, архітектор АІ, Co-founder & Executive Director «АІ-експеримент», освітній консультант (співпрацює з EPAM Systems), тренер Тренінгового центру прокурорів України, член UA-AI, тренер та розробник AI-курсів та автоматизацій для освіти, бізнесу і державного сектору, м. Київ.
Чому NotebookLM називають «розумним сховищем»? У соціокультурній діяльності — це простір для спільної командної роботи над проєктами, аналізу великих масивів даних та генерації контенту. Для студентів інструмент корисний для опрацювання матеріалів, підготовки до іспитів, створення тестів та флеш-карток. Для викладачів — це помічник у генерації навчального контенту, структуруванні курсів та аналізі студентських робіт. Є можливість додавати спеціальні інструкції для чату, які діятимуть як постійний фільтр чи персональний тьютор.
Пан Василь та пан Максим окреслили можливості NotebookLM у соціокультурній діяльності, розглянули обмеження, провели практичну демонстрацію, а також підготували і поділились з учасниками конференції робочим зошитом в NotebookLM в якому є теоретичний огляд, інструкції та готові промти.
Арттерапевтичний майстер-клас “Сила мого імені: особиста ідентифікація як показник ментальної стійкості” провела для учасників конференції Марина Бриль, кандидатка психологічних наук, Заслужений працівник культури України директорка Державного науково-методичного центру змісту культурно-мистецької освіти, м. Київ.
Основна мета заходу — пошук внутрішньої опори та ментальної стійкості через роботу з власним ім’ям у складні часи. Спікер розпочала з метафори про панд (Сяу-Са та Лей-Лей), щоб підкреслити унікальність та значення імен. Учасники попрактикували тілесні практики: виконували вправи на заземлення та центрування за допомогою спеціальних м’ячиків з натуральним наповнювачем, що допомагає стабілізувати емоційний стан.
Далі – когнітивне дослідження імені: учасники “прозвучали” свої імена через музичні інструменти – опішнянські свистунці-окарини. А далі кожен учасник створив візуальний образ свого імені: записували своє ім’я та перетворювали літери на персонажів-тварин, шукаючи їхні сильні якості, які можна застосувати як ресурс для себе.
Пані Марина провела також роботу з метафоричними асоціативними картками «Обрій» (авторства художника Шупляка), щоб знайти глибинні відповіді на внутрішні запити та мрії. Загалом, майстер-клас був спрямований на інтегративну арттерапію, де через поєднання тілесних практик, творчості та метафор учасники вчилися знаходити ресурс та опору у власному імені.
Майстер-клас “LinkedIn як інструмент професійного позиціонування та міжнародної професійної взаємодії”, спікер Юлія Лебідь, PhD, Program Facilitator Information & Technology Bridging Program, Calgary Catholic Immigration Society, Calgary, Alberta, Canada.
Цей майстер-клас був присвячений LinkedIn як ключовому інструменту для професійного позиціонування та побудови кар’єри. Спікерка детально пояснила, чому LinkedIn є невід’ємною частиною сучасної цифрової присутності професіонала, особливо в контексті міжнародного ринку праці.
Основні теми які озвучила пані Юлія в рамках свого виступу: 1) Як створити якісне онлайн-резюме, вибрати правильне фото та структурувати інформацію про досвід роботи, навички та освіту. 2) Стратегії пошуку контактів, етикет професійної взаємодії та формування професійного оточення.3)Важливість створення змістовного контенту, роль штучного інтелекту в підготовці текстів та вибудовуванні професійної репутації. 4) Як LinkedIn допомагає швидше знайти роботу та адаптуватися до нових професійних умов.
Отже, проведення міжнародних конференцій у КНУКіМ в умовах безпрецедентних безпекових викликів стало черговим свідченням залізної стійкості та незламності української науки та освіти. Подія наочно продемонструвала, що синергія передових цифрових інновацій, штучного інтелекту та міжнародного партнерства є надійним фундаментом для розвитку науки, освіти та креативних індустрій. За результатами роботи наукових секцій буде видано збірник матеріалів конференцій, який зафіксує передові ідеї та практичні кейси учасників. Попри всі намагання ворога паралізувати наше життя, академічна спільнота впевнено тримає інтелектуальний фронт, формуючи інноваційне майбутнє та працюючи на відновлення України.
