Основи міфодизайну: психотехнології управління медіареальністю

Чи знаєте ви, як творяться сучасні міфи та переписуються загальновідомі? А про те, як міф та міфотворчість можуть бути застосовані в культурі? Запитання, які поставив студентській молоді Університету культури, голова школи медіапатріотів, тренер, медіаексперт, коуч, майстер-фасилітатор програми «Активні громадяни від Британської Ради в Україні» Євген Бондаренко на початку свого майстер-класу, присвяченого темі «Основи міфодизайну: психотехнології управління медіареальністю».

«Чимало років в українській літературі та історії нам нав’язувався образ стражденності нашого народу. Навіщо? Уявіть: заходите ви в школу, а там портрет сумної Лесі Українки. Що ви подумали про цю жінку? Саме те, що нам і писали в підручниках. Хоча насправді життя цієї волинянки було сповнене яскравих подій: подорожі Кавказом, насичене подіями життя в Криму, вона любила веселитися та влаштовувати вечірки, мала цікаве особисте життя. Так само і Шевченко, й багато інших», – сказав майстер-фасилітатор і додав, що українську державу намагаються будувати на нафталіновій вишиванці, яку дістали з бабусиної скрині.

Також зі слів Євгена Бондаренка молодь із цікавістю довідалась, що цей міф сильний, але його потрібно завершувати і паралельно із цим актуалізувати інших постатей. По всій Україні є величезна кількість цікавих видатних людей. Шевченко, визначні українські постаті, діячі, політики та інші – це глина, з якої варто будувати інформаційний простір України, українську державу. На жаль, зараз міфи інших країн популярніші за власні.

І багато можна говорити, але це варто почати змінювати. До речі, цими питаннями займаються ідеологічні менеджери та міфодизайнери.

Під час майстер-класу Євген Бондаренко поділився технологіями впливу на масову свідомість суспільства та розібрав практичні кейси.

Думка 1.

Новини впливають на наш емоційний стан. Це факт.

Є 4 емоційні стани:

• активний негатив (відчуття «все пропало», написання обурених постів у соцмережах, інколи й фізична агресія);
• пасивний негатив (пригнічення, стан незрозумілості);
• пасивний позитив (лояльне ставлення до чогось);
• активний позитив (яскраві позитивні емоції, бажання поділитися з іншими, зробити щось).

Думка 2.

Ідеологічний менеджмент в контексті виборів Президента.

В українців відсутні критерії до кандидатів, яким вони мають відповідати. Відсутність чітких вимог до перших облич країни, котрі відповідали б візії майбутньої держави, призводить до того, що кожен кандидат давить на болючі точки певної категорії виборців, обіцяючи вирішення їхніх проблем.

«У першу чергу медіаграмотність – це про самосвідомість. Ми маємо розуміти хто ми і як на нас впливає те, що нам транслюють. Розуміти, ким ми готові бути через 5, через 10 років. Якою ми хочемо бачити Україну через 5 років?

Сьогодні величезна кількість потоків інформації, що атакує нас щодня, створює собою комплексну динамічну систему – інформаційний простір, міф. І цей міф тут може виступати у ролі засобу захисту або нападу. Наприклад, для підтримки воєнних дій на cході України та в багатьох інших куточках сучасного світу. Тож технології формування сильного українського міфу й інформаційного простору сьогодні – це вже зовсім непростий пазл, який допомагає зберігати ідентичність країни, її безпеку та формує перспективу ефективного розвитку в майбутньому», – зауважив Євген Бондаренко.

Перший крок до глобальних змін, на думку коуча, – контроль над інформацією навколо себе, що дозволяє кожному сформувати систему самозахисту та отримати право будувати самобутність країни, примножувати її багатства та зберігати свою державність.

10 ЗАВДАНЬ, ЯКІ УКРАЇНА МАЄ ВИКОНАТИ У МЕДІАПРОСТОРІ

Тактичні:

• Мобілізація населення для ведення Гібридної війни
• Боротьба з корупцією
• Просування реформ
• Українізація менталітету

Стратегічні:

• Інтеграція (єднання) й відновлення (оздоровлення) української нації: медіатерапія історичних травм
• Формування національної ідентичності в умовах глобального інформаційного простору
• Позбавлення постколоніального мислення та залишків радянських міфів

Перманентні:

• Очищення від ворожих та деструктивних ідеологічних конструктів
• Осучаснення ідеологічних міфів та створення нео-міфології
• Культурна, мистецька й духовна експансія.

Отже упродовж майстер-класу студенти дізналися, що таке міфодизайн як комплекс підходів, який допомагає керувати та структурувати інформаційний простір навколо себе; отримали практичні технології міфодизайну в журналістиці, мистецтві, політиці та сформували навички аналізу прикладів успішної легендизації.