Креатив, підприємництво і менеджмент у соціокультурній сфері

Кафедра шоу-бізнесу та Науково-дослідницький інститут організували ІІ міжнародну науково-практичну конференцію «Креативні технології, підприємництво і менеджмент в організації соціокультурної сфери ХХІ століття».

Мета конференції – обґрунтування сучасних креативних технологій, підприємництва та менеджменту в організації соціокультурної сфери.

Обговорення проводилися за такими напрямами:

1.Актуальні проблеми соціокультурної сфери в умовах глобалізації: теорія і практика.

2.Креативні технології та перспективи розвитку соціокультурної сфери: світові тенденції та український досвід.

3.Сучасний менеджмент у формуванні соціокультурної сфери ХХІ століття.

4.Ринкові відносини, підприємництво та управління в галузях соціокультурної сфери.

5.Державна підтримка соціокультурної сфери: ресурси, механізми, інститути.

Зі вступною доповіддю виступив доктор економічних наук, професор, академік Міжнародної кадрової академії, професор Кафедри шоу-бізнесу Ярослав Мартинишин. Спікер підняв дуже глобальну та обширну тему «Рушійна сила ідей в управлінні життєдіяльністю суспільства».

Професор також виокремив 7 найголовніших якостей, якими повинен бути наділений менеджер соціокультурної діяльності:

1.Конкурентноспроможність.

2. Нестандартне мислення.
3. Здатність до диференціації.

4.Комунікативність.

5. Орієнтація у хаосі.
6. Цілковита віддача своїй справі.
7. Упевненість у собі.

Далі кандидат педагогічних наук, доцент Кафедри шоу-бізнесу Тарас Григорчук розповів про структуру професіограми менеджерів.

Для початку доповідач виклав значення терміну «професіограма» – це документ, у якому подано комплексний, систематизований і всебічний опис об’єктивних характеристик професії та сукупності її вимог до індивідуально-психологічних особливостей людини.

До того ж, доцент подав інформацію про типи міжособистісної взаємодії :

1. Рідка взаємодія: людина не вміє та не хоче працювати в команді, виконує завдання самостійно.
2. Часта взаємодія. Підтип «навпроти»: командна робота – не є проблемою, особистість легко йде на контакт, просить допомогу чи пораду, може спокійно створювати щось спільними зусиллями.
3. Часта взаємодія. Підтип «поруч»: індивід консультується з іншими стосовно певних питань, проте рішення приймає самостійно.
4. Часта взаємодія. Підтип «разом»: група людей працюють, як один механізм із однаковими цілями та колективною думкою.

Наступною свою доповідь презентувала доктор філософських наук, доцент кафедри управління, інформаційно-аналітичної діяльності та євроінтеграції Національного педагогічного університету ім. М.Драгоманова Марія Нестерова. Спікер розкрила питання технологій соціальної згуртованості та міжкультурних комунікацій в сфері управління, що застосовуються в європейській практиці. Марія Нестерова підкреслила, що на сьогоднішній день європейські роботодавці все більше й більше звертають увагу на особистісні якості потенційного співробітника, тобто пріоритет надається людині з чеснотами, котра готова вчитися, аніж професіоналу без моральних принципів і усвідомлень.

Старший викладач Кафедри шоу-бізнесу Олександр Тадля обрав для доповіді тему соціокультурної концепції організації діяльності студентського клубу. Спікер наголосив на потребі розвіювати стереотип, що організацією університетських заходів займаються виключно  викладачі та керівники клубів, і потрібно давати молоді більше простору та можливостей для реалізації своїх амбіцій. Наприклад, популяризувати систему, в якій старшокурсники беруть на себе відповідальність за  управлінську діяльність, залучаючи інших студентів до співпраці.

Про креативний підхід у продюсуванні дуже цікаво  доповіла викладач Кафедри шоу-бізнесу Лариса Дроздова.

«Креативність – усюди, навіть у точних науках», – висловилась спікер.

До того ж, Лариса Дроздова розкрила секрет популярності YouTube: « Людям подобається ця платформа, адже вона відкрита для вільного висловлювання, провокаційна та не стандартизована».

Сергій Сукненко, викладач Кафедри шоу-бізнесу,  під час свого виступу повідомив про інноваційні методи навчання студентів-менеджерів соціокультурної діяльності.

Усім присутнім на конференції цікаво було дізнатися про методику  імпровізаційного театру,  за допомогою якої людина опановує навички вирішення проблемних ситуацій, розвиває креативність, розширює арсенал індивідуальних засобів самопрояву.

Завершилася змістовна конференція врученням сертифікатів учасника всім, хто долучився до науково-практичного заходу, поділився своїми неоціненними знаннями  та професійними секретами.