На хвилі креативного опору!

Студентська молодь і викладачі факультету дизайну та реклами вирішили вкотре привернути увагу світової спільноти до трагічних подій в Україні мистецькими проєктами та акціями непокори.

Творчі однодумці кафедри графічного дизайну КНУКіМ створили плакатний проєкт «На хвилі креативного опору», який нині експонується в соцмережах, галереях, на центральних площах Києва, Ужгорода, Одеси, Хмельницького, Кракова, Мадрида та Лос-Анджелеса.

Презентовані твори – це реакція на сьогодення та моделювання майбутнього. Усі вислови на плакатах спрямовані на підтримку бойового духу наших захисників, вдячність волонтерам, мотивацію і натхнення для всіх українців.

Дизайнери Університету культури переконані, що світу постійно треба нагадувати про злочини російських окупантів у Бучі, Ірпені, Маріуполі, Херсоні, Мелітополі й інших українських містах і селищах, тому й активно долучаються до процесу боротьби з агресором засобами мистецтва. Так нещодавно викладачка кафедри дизайну і технологій факультету дизайну та реклами Олена Подволоцька, перебуваючи у Німеччині, стала співорганізаторкою акції в Дюссельдорфі, під час якої учасники впродовж 2-х годин стояли на колінах зі зв’язаними руками.

Із метою солідарності Німеччини з Україною у місті Ессен (Німеччина) відбулась акція перед вікнами ThyssenKrupp, одного з найбільших індустріальних концернів, що визначають німецьку військову промисловість.

«Panzer für den Frieden» (Танки задля миру), «Mit Eurer Hilfe» (З Вашою допомогою!), «Waffen für die Ukraine» (Зброя Україні!) – гасла, що лунали на цих заходах. Під час акцій було зібрано кошти, які передали на медикаменти для фронтової зони та ЗСУ.

А от українська столиця згуртувала всіх охочих у центральній книгозбірні на Подолі, де відбулась уже друга виставка студентських плакатів кафедри графічного дизайну «На сніданок була війна-2». Експонування творів проєкту стало актом взаємопідтримки закладів культури, адже юні дизайнери національного вишу влаштували виставку в обстріляній рашистами бібліотеці ім. І. Франка, висловивши таким чином протест проти нищення російськими окупантами української культури, обстрілів і обкрадання музеїв, руйнування церков, вивезення культурних цінностей, плюндрування нашої мови і пам’яток мистецтва.

Незважаючи на пошкодження (внаслідок падіння уламків ракети) скляних вітрин, заклад продовжує працювати, приймати читачів, організовує виставки тощо. На відкритті в межах зустрічі з учасниками проєкту співкуратором виставки, старшим викладачем кафедри, кандидатом мистецтвознавства, заслуженим художник України Андрієм Будником була проведена екскурсія та заслухано розповіді авторів-студентів з КНУКіМ про створення плакатів.

Вернісаж відвідали очільники Київської організацї Національної спілки художників України, мистецтвознавці, представники банківської сфери, творча молодь, батьки студентів, журналісти. Відеофіксацію заходу провів відомий блогер Володимир Кошовенко.

Як зародилась ідея проєкту та хто його автори в ефірі радіо Міністерства оборони України «Армія FM» розповіла учасниця ініціативи, студентка факультету дизайну і реклами Валентина Дворнік.

«Моя плакатна робота має назву «Воля». Це слово особливе для кожного українця, воно закарбоване у кожного в серці. Цим словом зустрічають дітей на першому уроці. Я добре пам’ятаю, як учителька нам, першачкам, показала Герб України і сказала, що він розшифровується як воля. Мене це тоді вразило. І, напевно, завдяки саме волі ми не здалися в перші дні і відбили цю російську навалу, хоча сили були нерівні. І якраз після усіх цих сильних вражень виникла така ідея. Робота виконана у синьо-жовтих кольорах. В центрі композиції – янголка-захисниця, яка тримає над головою меч. Своїм силуетом вона нагадує Герб України. Внизу написано – воля. Слово виконано унікальним шрифтом «рутенія»», – розповіла дівчина.

На запитання, чому саме «На сніданок була війна» обрали назвою виставки? Валентина відповіла: «Із кількох варіантів усім факультетом обрали саме цей, бо вирішили, що вона відгукнеться в серці кожного українця. Адже вранці 24 лютого війна увірвалась у кожну домівку. Я впевнена, що саме такі творчі роботи ніколи не дадуть нам забути ці страшні події та допоможуть розповісти про них своїм дітям та онукам».