Надія Бондарець про підбір і застосування мікрофонів зі смартфонами

На факультеті кіно і телебачення відбувся майстер-клас «Підбір і застосування мікрофонів зі смартфонами для начитки тексту в кадрі» викладачки кафедри звукорежисури Надії Бондарець, саундпродюсерки та експертки, сертифікованої медіатренерки, членкині спілки звукорежисерів України, засновниці проєкту iLoveSound UA і експертки Українського Культурного Фонду 2018-2022. Авторки програм із розвитку менеджменту в саундіндустрії, організаторки тренінгів і майстер-класів зі звукорежисури в Україні. Має досвід співпраці з українськими і закордонними виконавцями та звуко-технічними компаніями.

Майстер-клас згуртував на одному інформаційному майданчику тіктокерів, блогерів, сторіс- і контентмейкерів, журналістів, акторів і режисерів – творчу студентську молодь, фахівців, чия діяльність пов’язана з використанням мікрофона.

Для наявного прикладу фахівчиня принесла різні девайси, котрі використовує для начитки, під час запису відео, для влогінгу. Їх можна було оглянути і протестувати, порівнявши якість звукозапису без мікрофона і за його допомогою.

Розпочала майстер-клас Надія з презентації мікрофонів та їх різновидів, підкресливши, що ключове значення має направленість приладу під час виступу.

«Мікрофон – це пристрій, який перетворює звукову хвилю на електричний сигнал. Він не підсилює нічого, бо дуже часто спілкуєшся з акторами, ведучими, вокалістами-початківцями, які просять посилити сигнал, але, якщо у вас брак власного сигналу, звукового тиску, подачі, діафрагмочки, жоден мікрофон нічого не змінить, звукорежисер із цим не впорається», – наголосила Надія.

За діаграмою направленості є 5 різновидів мікрофонів:

– кардіоїда

– суперкардіоїда

– гіперкардіоїда

– вісімка (двонаправлена)

– коло.

«До речі, зараз у мене в руках кардіоїдний мікрофон, який потрібно журналістам, ведучим тримати під певним кутом, інакше не коректно запишеться звук. Суперкардіоїдний працює вужче, для вокалістів це зараз must have, бо він не ловить із боків, тобто якщо ви тримаєте рівненько мікрофон, суперкардіоїда буде схоплювати все, що прямо.

Коло – частіше всього використовують журналісти і репортери. От на мені зараз петличний мікрофон, його діаграма направленості – коло, тому ловить з усіх сторін, все на світі: і биття серця, і шум одягу, і грудний, і гортанний резонатори. Якщо ви одягаєте гольф і закріплюєте високо петличку, коли йдете на зйомки як журналіст чи оператор, мікрофон у зв’язку з тим, що він все ловить, має бути на рівні грудей, категорично.

Вісімка – це передусім про студійну діяльність, професійну звукорежисуру, коли звуки, шуми можна писати з двох боків, наприклад, коли у нас стоїть такий величезний рояль, вісімка чудово підійде, щоб було чути праву і ліву руки музиканта. І до того ж цікаво буде звучати.

Гіперкардіоїда – зараз заборонено уживати слово «гармата», бо в ютубі це блочать, тому називаємо шотган, це його міжнародна назва.

Такі мікрофони використовують на знімальних майданчиках в полях, бум-оператори працюють із такими пристроями. Вони можуть ловити від пів метра до 5-10-ти метрів, і все деталізовано чути, я експериментувала. Якщо в сусідньому будинку відкриті вікна і поставити такий гіперкардіоїдний мікрофон у себе на балконі, це відстань десь метрів 7, то буде добре чути, про що там на кухні говорять. Діаграма направленості суперкардіоїда настільки потужна, що можна навіть звук літака записувати на великій відстані», – розповіла фахівчиня.

Окрему увагу Надія звернула на правильне тримання мікрофона, від чого залежить чистота звуку.

«Не рекомендовано тримати мікрофон під «голівку», бо тоді ваш голос буде розкриватись не таким, яким він є насправді. Чи можна так робити? Так, якщо це художній прийом або ви хочете досягти якогось ефекту радіо, але коли ви співаєте, говорите, обов’язково забирайте руку з «голівки» мікрофона.

Далі під час майстер-класу йшла мова про форм-фактори мікрофонів для смартфонів. До речі, форм-фактор – це стандарт, що задає габаритні розміри технічного виробу, а також описує додаткові сукупності його технічних параметрів, наприклад форму, типи додаткових елементів розміщуваних в/на пристрої, їх положення та орієнтацію.

«Смартфони за характеристиками утворення сигналу, процесорами зараз такі, що можуть виграти у професійних диктофонів. І ви вже можете перетворити свій смартфон на функціональне звукорежисерське рішення, ціна питання 1 тис. грн., тобто мінімальне вкладення може вам забезпечити високий коефіцієнт якості в рамках ваших завдань.

За форм-факторами розрізняють такі мікрофони:

– класика

– петличний мікрофон

– шотган

– стереомікрофон», – сказала експертка і детально розповіла про їх функціонал.

Крім того, молодь довідалась про мікрофони за способом приєднання: МІНІДЖЕК, USB-C та LIGHTNING.

«МІНІДЖЕК – є для камер і рекордерів, а є для смартфонів. А розрізнити їх можна за смужками на конекторі: 3 смужки – для смартфонів, це професійною мовою 3-піновий, а 2 смужки – для камер і рекордерів; ноутбуки з мініджековими петличками працюють 50 на 50.

USB–C – я використовую під час лекцій, конференцій і майстер-класів. Ну і LIGHTNING застосовується для телефонів і планшетів Apple, тому при їх виборі треба враховувати алгоритм сприйняття сторонніх девайсів електронними пристроями цієї компанії і іноді відсутність конекту. Тому зайдіть на офіційний сайт цього мікрофона, почитайте вимоги, яка має бути операційна система у вас на телефоні, відгуки перегляньте, і взагалі це питання не до мікрофонів, а до закритої екосистеми Apple», – поділилась Надія і зазначила, що зовнішні мікрофони здебільшого звучать краще, аніж вбудовані у смартфони чи навушники.

З’ясували також студенти та всі учасники фахової зустрічі, що мікрофони розподіляються за кількістю капсюлів (голівок):

• одинарний
• подвійний.

Свого часу Надія навіть  вдалась до експерименту в ТікТоці, порівнявши, як звучать різні мікрофони, навушники, тож у всіх охочих є можливість безпосередньо ознайомитись із дослідженням.

По завершенні теоретично-практичної частини майстер-класу студенти поставили запитання, які є актуальними для них як майбутніх професіоналів. Зокрема, молодь поцікавилась чи можна позбутись «дзижчання» світла під час зйомок, що позначається на якості звуку.

«Діаграмою направленості це виправити можна, але у випадку, якщо у вас все бездротове. Якщо хоча б один елемент був під’єднаний до розетки, наприклад, ноутбук, ви вже нічого не зробите, тому що це не завжди звук, а дуже часто нагромадження мережі. Струм біжить по дротах із частотою 50 Гц, а людина чує від 20 Гц, і коли багато цих ламп, а ви ще трохи підсилили на пульті, то ці 50 Гц дзижчання з’являться в будь-якому разі», – відповіла Надія.

А от вітрозахистом на петличці, за словами експертки, краще не послуговуватись у приміщенні, а застосовувати лише на вітрі. Щодо вибору мікрофона для зйомок творчих робіт, звукорежисерка зауважила, що в її користуванні є 3 якісні бренди: Sennheiser XS Lav, Rode, CKMOVA, тому сміливо можна обирати будь-який і замовляти.

Студенти факультету кіно і телебачення були в захваті від спілкування з Надією Бондарець і висловили сподівання на нову не менш цікаву і змістовну зустріч.

Наприкінці майстер-класу молодь долучилась до тестування професійних девайсів і насолодилась чистим і якісним звуком, а також влаштувала яскраву фотосесію.