Науковці КНУКіМ опублікували дослідження у журналах Scopus

Викладачі Кафедри музичного мистецтва та Кафедри естрадного співу Факультету музичного мистецтва опублікували одразу кілька статей у міжнародних журналах, що індексується у базі Scopus та належить до квартиля Q3.

Ця подія, безперечно, сприяє посиленню міжнародної видимості КНУКіМ у цифровому просторі, популяризації наукових досягнень університету та покращенню позицій КНУКіМ у міжнародних рейтингах, а також формуванню позитивного академічного іміджу як Факультету музичного мистецтва, так і університету загалом.

Статтю «Ukrainian folk tradition in dialogue with contemporary music: The cases of Ukraine – Terra Incognita and Ark Ukraine» надруковано у міжнародному журналі «Itamar. Revista de investigación musical: territorios para el arte» (Іспанія), що індексується у базі Scopus та належить до квартиля Q3.

Вихідні дані статті: Pistunova, T., Hatsenko, H., Lihus, V., Roiuk, N., & Berezhnyuk, M. (2026). Ukrainian folk tradition in dialogue with contemporary music: The cases of Ukraine – Terra Incognita and Ark Ukraine. Itamar. Revista de investigación musical: territorios para el arte, (12), 163–178. https://doi.org/10.7203/Itamar.12.32570

Дослідження присвячене актуальній проблемі взаємодії української фольклорної традиції із сучасною музикою та переосмислення музичної спадщини в сучасному культурному просторі України.

Автори – викладачі Кафедри музичного мистецтва і Кафедри естрадного співу Факультету музичного мистецтва КНУКіМ Тетяна Пістунова, Валентин Лігус, Галина Гаценко, Наталя Роюк і Максим Бережнюк – аналізують культурні, ідентифікаційні та освітні аспекти синтезу традиційної й сучасної музики на прикладі мистецьких проєктів «Ukraine – Terra Incognita» та «Ковчег Україна», звертаючи увагу на механізми актуалізації фольклорної спадщини, формування сучасної культурної ідентичності та нових моделей культурної комунікації.

У статті запропоновано порівняльний аналіз художніх стратегій двох названих музичних проєктів та визначено їх роль у репрезентації культурної пам’яті, оновленні національного наративу й популяризації української музичної спадщини. Тематика публікації є особливо актуальною у контексті збереження та переосмислення нематеріальної культурної спадщини, зміцнення національної ідентичності, розвитку сучасного українського мистецтва та культурної дипломатії в умовах російсько-української війни.

Результати дослідження можуть бути корисними для культурологів, музикознавців, дослідників фольклору, освітян, митців, культурних менеджерів та представників сфери культурної дипломатії, а також для подальшого осмислення сучасних форм репрезентації української музичної традиції у світовому культурному просторі.

Статтю «The Role of Mentoring and Pedagogical Practices in the Formation of Performers and the Preservation of Musical Traditions» надруковано у міжнародному журналі «International Journal of Special Education» (Польща), що індексується у базі Scopus та належить до квартиля Q3.

Вихідні дані статті: Iryna Serediuk, Iryna Taran, Lubomyr Chornokozha, Oksana Mocherniuk, Nadiia Broiako. (2026). The Role of Mentoring and Pedagogical Practices in the Formation of Performers and the Preservation of Musical Traditions. International Journal of Special Education, 41(5s), 120–129. Retrieved from https://www.internationalsped.com/index.php/ijse/article/view/2954

Дослідження присвячене ролі наставництва та педагогічних практик у професійному становленні виконавців і збереженні музичних традицій в умовах сучасної музичної освіти.

Автори – серед яких – завідувачка Кафедри музичного мистецтва кандидат мистецтвознавства професор Надія Брояко – аналізують вплив наставницької взаємодії на технічний, художній та особистісний розвиток студентів-музикантів, особливу увагу приділяючи ролі особистого прикладу наставника у формуванні культурної ідентичності та прихильності до традиційної музики.

У статті запропоновано результати комплексного кількісного та якісного дослідження, які засвідчують, що якісне наставництво позитивно впливає на технічний і мистецький розвиток студентів, а рольове моделювання є одним із найвагоміших чинників передачі культурних цінностей і музичних традицій.

Тематика публікації є особливо актуальною у контексті збереження національної культурної спадщини, розвитку сучасної мистецької освіти, міжпоколіннєвої передачі музичних традицій та необхідності поєднання їх з творчою адаптацією в умовах глобалізації.

Результати дослідження можуть бути корисними для науковців, викладачів мистецьких закладів освіти, музикантів-практиків, наставників, студентів, а також фахівців у сфері культурної політики та збереження нематеріальної культурної спадщини.

Статтю «Contemporary pop vocalism under global pressure: Neurocognitive, cultural, and pedagogical adaptations in war and post-war environments» надруковано у міжнародному журналі «Itamar. Revista de investigación musical: territorios para el arte» (Іспанія), що індексується у базі Scopus та належить до квартиля Q3.

Вихідні дані статті: Furdychko, A., Shportko, O., Hatsenko, H., Burlaka, A., & Kaliuzhna, T. (2026). Contemporary pop vocalism under global pressure: Neurocognitive, cultural, and pedagogical adaptations in war and post-war environments. Itamar. Revista de investigación musical: territorios para el arte, (12), 222–238. https://doi.org/10.7203/Itamar.12.31201

Дослідження присвячене вивченню сучасного естрадного вокалізму як засобу емоційної адаптації, психологічного подолання стресу та відновлення культурної ідентичності українського суспільства в умовах війни та повоєнного періоду.

Автори – завідувач Кафедри естрадного співу доктор мистецтвознавства професор Андрій Фурдичко і викладачі Кафедри естрадного співу – Галина Гаценко, Олексій Шпортько, Анна Бурлака (Гаврилюк) і Тамара Калюжна – аналізують взаємозв’язок між психоемоційним станом слухачів, нейрокогнітивними особливостями та їхніми уподобаннями щодо різних стилів вокального виконання, звертаючи увагу на регіональні та гендерні відмінності музичних преференцій.

У статті запропоновано порівняльний аналіз п’яти вокальних стилів – інтимного, експресивного, агресивного, ефірного та мелізматичного – та визначено їхній зв’язок із різними моделями емоційного подолання: заспокійливою та катарсичною.

Отримані результати засвідчують, що сучасний попвокалізм може виконувати не лише естетичну й розважальну, а й емоційно-регулятивну, адаптивну та ідентифікаційну функції, сприяючи формуванню психологічної стійкості в умовах воєнних викликів.

Тематика публікації є особливо актуальною у контексті впливу війни на психоемоційний стан суспільства, трансформації сучасної музичної культури, розвитку травма-інформованої мистецької освіти та пошуку нових механізмів культурної й особистісної адаптації.

Результати дослідження можуть бути корисними для культурологів, музикознавців, викладачів вокалу та мистецьких закладів освіти, практикуючих вокалістів, психологів, фахівців із музичної терапії, культурних менеджерів та дослідників сучасної української музичної культури.

Статтю «Belonging drives glocal musicking: A psychology-of-music model at the local-global interface» надруковано у міжнародному журналі «Itamar. Revista de investigación musical: territorios para el arte» (Іспанія), що індексується у базі Scopus та належить до квартиля Q3.

Вихідні дані статті: Andriichuk, P., Sinelnikova, V., Lysenko, V., Shnurenko, T., & Zakrasniana, Z. (2026). Belonging drives glocal musicking: A psychology-of-music model at the local-global interface. Itamar. Revista de investigación musical: territorios para el arte, (12), 142–162. https://doi.org/10.7203/Itamar.12.32322

Дослідження присвячене вивченню взаємодії локальних музичних ідентичностей із глобальними музичними процесами та ролі почуття приналежності у формуванні сучасних форм «глокального» музикування.

Автори – викладачі Кафедри музичного мистецтва КНУКіМ Петро Андрійчук, Валентина Сінельнікова, Владислав Лисенко, Тетяна Шнуренко і Жанна Закрасняна – аналізують взаємозв’язок між соціальною пов’язаністю, почуттям приналежності, екзистенційною самореалізацією та практиками гібридного й глокального музикування, звертаючи увагу на психологічні механізми культурної інтеграції.

У статті запропоновано психолого-музикознавчу модель глокального музикування, яка демонструє, що соціальна взаємопов’язаність сприяє залученню до гібридних музичних практик, а екзистенційна самореалізація посилює цей зв’язок.

Встановлено також, що глокальне музикування може опосередковувати позитивний вплив соціальної пов’язаності на суспільну згуртованість та емоційну саморегуляцію.

Тематика публікації є особливо актуальною у контексті глобалізації музичної культури, активізації транскультурних і діаспорних музичних практик, взаємодії локальних традицій із глобальними культурними процесами та пошуку нових моделей культурної інтеграції й соціальної згуртованості.

Результати дослідження можуть бути корисними для культурологів, музикознавців, психологів музики, соціологів, викладачів мистецьких дисциплін, митців і культурних менеджерів, а також для дослідників процесів культурної адаптації, музичної ідентичності та міжкультурної комунікації.