Тимур Мірошниченко: «Потрібно ставити високі цілі і досягати їх!»
На факультеті кіно і телебачення відбувся ексклюзивний майстер-клас успішного українського шоумена, відомого коментатора, журналіста та телеведучого Тимура Мірошниченка, який 2020 року став лауреатом премії «Celebrity Awards» у номінації «Телеведучий року».
Під час зустрічі, що проходила у змішаному форматі (онлайн\офлайн), медійник розповів про кар’єру на телебаченні, свій зоряний шлях, телепроєкти, в яких вдалось попрацювати, та івенти, де був ведучим, виїзні концерти для військових на передовій і як готується до «Євробачення 2023», що відбудеться в Ліверпулі.
«У 2005 році я почав працювати на Першому Національному телеканалі. Тоді десь одразу розпочалася моя історія з «Євробаченням», коли на НТКУ відбувся національний відбір конкурсантів. А за 2 роки до того, у 2003, ми взагалі тільки розпочали співпрацю з пісенним конкурсом і майже одразу, 2004, здобули перемогу. Тодішнє керівництво вирішило, що нарешті «Євробаченням» має займатися людина, яка безпосередньо працює на каналі, а не запрошені гості, як було до того. Ну, коротше кажучи, лише тричі я був ведучим міжнародних фіналів «Євробачення», які відбувалися в Україні: двох дитячих у 2009, 2013 і в 2017 на дорослому. Зараз ми теж готуємось до «Євробачення», яке від імені України відбудеться в Ліверпулі. Його організовує BBC, буде суперцікаво, тому стежте одним оком, бо це дуже вагома подія з точки зору культурної дипломатії.
За час своєї роботи на телебаченні я встиг попрацювати в різних проєктах від молодіжних, соціальних, ток-шоу до ігрових, останнім масштабним був «Маскарад» на «1+1», який виходив ще до війни.
Також у денному шоу «Твій день», це п’ять із половиною годин прямого ефіру щодня, новий формат для українського телебачення, на жаль, війна його зупинила, тому що він потребував дуже серйозних, у першу чергу, фінансових ресурсів. Був ведучим новин два з половиною роки і паралельно в розважальному сегменті. Згодом зрозумів, що новини це не моє, хоча звісно дуже цікаво, але складно передусім емоційно. Працював ведучим такого формату, як «Діскавері», у нас був проєкт на «Суспільному», ми об’їздили за 13 сезонів абсолютно всі заводи, фабрики, якісь цікаві об’єкти в нашій країні від Донбасу до Галичини. На даному етапі моєю основною роботою є «1+1», де я є співведучим «Сніданку»», – поділився Т. Мірошниченко.
Насправді, як дізналась молодь, Тимур не планував бути телевізійником, однак зірки так зійшлись, що саме життя підштовхувало його до рішень, які стали доленосними. «Я ніколи прямо так не мріяв працювати на телебаченні, у шкільні роки взагалі футболом займався і планував будувати спортивну кар’єру. Але не склалось, бо травма дала себе в знаки. В авіаційному виші, де я навчався, був ведучим університетських заходів, потім брав участь у КВК. Я просто робив те, що мені доставляло задоволення, і робив це щиро. Чесно кажучи, професія сама мене знайшла. Можливо не всім так щастить опинитися в потрібному місці в потрібний час, але своїми діями, своїм мисленням, своїм підходом, своєю відповідальністю ми можемо зробити так, щоб ці обставини самі прийшли до нас», – наголосив медійник.
Окрім телевізійних проєктів, Т. Мірошниченко є ведучим різноманітних івентів, які з успіхом проводить уже чимало років, а віднедавна і доброчинних заходів. «Насправді абсолютно різна історія івенти і телебачення, можу на 100% сказати, що майже тотальній більшості телеведучих складно бути ведучими заходів, так само, як і ведучі заходів дуже невпевнено почувають себе на телебаченні. Тобто це або паралельно має розвиватися, щоб все вдавалось, або все ж таки щось одне обирати. За моє життя я провів понад 3000 різноманітних івентів: від весіль, корпоративів до якихось там міжнародних конференцій, серйозних міжнародних подій, зараз здебільшого це, звісно, благодійні концерти, які після 50-го я перестав рахувати. Це були різні місця – і бомбосховища великих стратегічних об’єктів, і буквально землянки на першій лінії оборони, розвалені та розломлені будинки культури в містах і містечках, де просто затягнули целофаном стіну, яку пробило снарядом. Але життя там все одно вирує. І, знаєте, коли я вперше на початку квітня 22-го їхав на перший концерт до військових, дуже хвилювався, тому що це ще активні такі бойові дії, і мені було важко зрозуміти, в якому настрої військові будуть нас зустрічати, бо вони там у нелюдських умовах проводять цей час, а тут приїхали артисти. Але, насправді, як виявилося, що це супернеобхідно їм, у першу чергу, а те, як ми заряджаємося від них просто не порівняти з жодною аудиторією, яка мені зустрічалася. Це настільки щиро, настільки круто, бо наші військові – окрема каста людей, яким кожному потрібно ставити за життя пам’ятники, вони неймовірні, тому що сили оборони України – це найкрутіше, що в нас є!» – зауважив ведучий.
Спілкування з молоддю було насичене діалогами щодо професійних секретів у шоу-бізнесі, телебаченні та проведенні івентів. Студенти підготували цікаві запитання для ведучого, відповідаючи на які він відверто коментував різні події зі свого життя і ділився практичним досвідом.
Цікавим, на думку телевізійника, було запитання про непередбачувані ситуації під час ефіру і як на них правильно реагувати ведучому.
«Коли у вас щось трапилось в ефірі, не потрібно робити вигляд, що нічого не відбулось. Може, наприклад, пожежа початися або зараз це найчастіше тривога. У вас має бути природна реакція. Найбільший казус у мене був у 2011 році на «Євробаченні», коли з мого боку вилетіли слова, які не мали там бути, та я дізнався про це значно пізніше. Що цікаво, їх потім друкували на футболках, цей нецензурний вислів. Але в нас тоді було дуже круте з точки зору маркетингу, піару керівництво каналу, яке викрутило цю ситуацію на свою користь. І рейтинг другого півфіналу Євробачення був рівно вдвічі вищим, ніж першого, тому що всі чекали, що ж там зроблять із тим Мірошниченком. Але я спокійно вийшов і відкоментував усе. А після того, не знаю чому, роботи в мене стало в 5 разів більше, тому що правильна реакція на будь-яку, навіть неприємну історію, може дати корисний результат.
А якщо ви сидите в студії, і у вас раптом падає прибор який-небудь, це трапляється періодично. Робити вигляд, що у вас нічого там не впало, не потрібно, всі це бачили, тобто треба відреагувати на це, якось пожартувати, бо глядач є частиною шоу. У нас постійна комунікація відбувається, бо за столом сидимо я, там Руслан Сенічкін, Люда Барбір і четвертий це глядач, який умовно з нами, і це спілкування триває, звісно, через соцмережі, фотографії, які нам надсилають, відео і таке інше, ми одразу реагуємо на все те, що нам пишуть. Тобто це от чесне-чесне спілкування з глядачем», – відповів Тимур.
Щодо зниження рейтингів проєкту через часту зміну ведучих, як було у програмі «Зірковий шлях», медійник зазначив, що це питання часу, тому що глядач має звикнути до нових облич.
«Дуже складно приходити в діючий проєкт, де вже глядач, наприклад, звик до конкретних облич, і тут щось трапляється, хтось стає народним депутатом, а замість нього працюватиме інший ведучий. Все одно глядач так чи інакше, принаймні перший проміжок часу, звісно, порівнює і для себе обирає, хто йому більше подобається.
Ви ж напевно стикаєтесь із тим же хейтом у соцмережах. Можливо він не до вас, але, коли ти стаєш медійним або впізнаваним, публічним, ця хвиля хейту в будь-якому разі, навіть якщо ти все суперкласно робиш, геометрично збільшується, от просто так, тому що є люди, яким ти не подобаєшся, і це теж нормально, нас там має бути 52 мільйони, ну, трішки менше. Кожному своє, але точно це не йде на користь ні ментальному здоров’ю, ні професійному, тому тут дуже важливо абстрагуватися й адекватно реагувати на хейт, і, звичайно, не продукувати його самостійно, бо все ж повертається. Взагалі інформація живе два дні за великим рахунком, якщо її не підживлювати, і все забувається. Тож, якщо ти витримаєш, у тебе все буде добре, і глядач тебе обов’язково полюбить. Відповідно рейтинг програми буде зростати!» – підкреслив ведучий.
Чимало запитань студенти поставили Тимуру щодо «Євробачення», зокрема, і відносно складності організації і проведення проєкту.
«Реально 3-5 тисяч людей задіяні у процесі «Євробачення», які з’їжджаються абсолютно з усього світу, це топові професіонали в кожній зі сфер, якщо це спецефекти, буде найкрутіша компанія у світі, якщо це там питання освітлення, наприклад, то це будуть найкрутіші світлорежисери, які існують в цьому світі. Тобто це люди, які збираються раз на рік для того, щоб створити найкрутіше технологічне шоу, тому що на «Євробаченні» завжди застосовуються найновітніші технології, приміром, «спайдеркам», яка зараз на всіх стадіонах світу, на великих матчах використовується. Вперше вона була задіяна на «Євробаченні» десь років 10 тому, це камера, яка підвішена на тросах і може літати в будь-яку точку концертної локації. Вперше також була задіяна на конкурсі і доповнена реальність у телевізійному форматі. Організатори продумують кожну секунду не тільки шоу, а всі два тижні «Євробачення», відштовхуючись від того, що може щось відбутись не за сценарієм, і завжди в будь-який момент готують бекап, тобто якусь там підстраховочку.
І коли мене питають, яке там найкрутіше «Євробачення», я відповідаю кожне наступне, тому що воно в будь-якому разі буде технологічніше, сучасніше, цікавіше, мабуть, і складніше, в тому числі, бо його ще потрібно влаштувати», – заявив ведучий.
Колосальної професійності, витримки і досконалого знання англійської вимагають не лише такі проєкти, як «Євробачення», вільне володіння іноземною часто в нагоді і під час проведення публічних заходів за кордоном, що часто супроводжується творчим хвилюванням. «Переживання є завжди, якщо його немає, відповідно, тебе це не бентежить, і тобі взагалі не цікаво. Інше питання у вільності володіння англійською. Досконало знати, не будучи носієм, майже неможливо. Тобто можна там збільшувати цей словниковий запас до безкінечності. Але ти все одно не будеш ніколи розмовляти настільки вільною англійською, наскільки володієш українською, і це теж абсолютно нормально. Для мене було відкриттям, коли я минулого року вперше літав до Нью-Йорка на благодійний захід, і просто був здивований, наскільки там не переймаються щодо мови. Звичайно, що їхня англійська відрізняється від британської, але їм байдуже, бо там дуже багато не англомовних людей. Якщо ти будеш знати 50 слів, їх тобі вистачить для життя в Нью-Йорку. Потрібно в будь-якому разі удосконалювати знання мови – від просто переглядів у Netflix мовою оригіналу, до різноманітних спікен-клабів. От все одно практика – це найкрутіший спосіб прокачати мову, тому шукайте, спілкуйтеся.
Всього, що ви хочете, можете досягнути тільки самі, вас ніхто не навчить, це стосується мови, бажання працювати на телебаченні, у кадрі, за кадром.
Якщо мені телефонують і запрошують на кастинг який-небудь, навіть якщо я знаю, що я не буду там працювати, я йду просто для того, щоб вийти із зони комфорту, тому що кожного разу кастинг – це стрес, як не крути, і певне випробування, бо страшно почути слова, що «ви не підходите». Але знову ж таки це мотивація щось робити, тому й зараз, коли в мене є абсолютно все на «1+1», до речі, це найкрутіша структура в нашій країні, яка може бути, від щирого серця кажу, якщо будете обирати куди йти. Туди складно потрапити, але якщо вам це вдалось, тримайтесь. Я розумію ті умови, в яких зараз ви навчаєтеся: два роки ковіду, війна, офлайн майже недоступний для всіх. Але збирайтеся в якісь творчі об’єднання, зараз для цього не потрібно нічого колосального, у вас є телефон із камерою, на яку можна знімати. У вас є ліхтарик, яким підсвітити, ну, тобто ви можете сконструювати щось, що стане вам у нагоді. І, якщо ви дійсно хочете працювати на телебаченні або у сфері культури, назвемо це ширше, то маєте розуміти, що охочих завжди значно більше, ніж можливостей. Тому або ви самі створюєте ці можливості, або ви робите все для того, щоб стати тими одиницями, які врешті потраплять до омріяного культурного середовища, отже наполегливо працюємо», – сказав шоумен і додав, що телевізійні професії є найкрутішими у світі.
«Давайте будемо відвертими. Так, звісно, є лікарі, є військові, є багато-багато професій, які важливі, але, щоб всі ці професії робили без нас, ведучих, режисерів, журналістів. Їхнє життя було б похмурим і нецікавим, а ми його розфарбовуємо. Тому люди, які займаються такою важливою сферою, як кіно, телебачення, театр, вони, в першу чергу, дарують емоції, а це завжди безцінно. У нас з вами безцінні професії, які здатні опанувати далеко не всі, але, якщо є бажання, внутрішній стрижень, талант, і все це об’єднати з наполегливістю, можна стати такою людиною, яка буде прославляти нашу країну далеко за її межами. Ну, а всередині дарувати усмішки, це теж безцінно».
Крім того, Тимур Мірошниченко переконаний, що українське телебачення для майбутніх поколінь має відновити освітню складову. «У мене є телевізійна мрія. Я дуже хочу, щоб телебачення повернулося, ну, скоріше просто відновило свою освітню функцію, яка була до того, як воно комерціалізувалося. Тобто можна ж нести знання не просто, як зараз там онлайн-уроки, а цікаво, як це робить той же «Діскавері» чи якісь там інтелектуальні шоу, від яких очей не відірвати. От я дуже сподіваюся, що найближчим часом в Україні телебачення обере нову форму, щоб це було пізнавально, щоб повернулися до конструктивізму і приносили не тільки позитивні емоції, усмішки, а знання, користь, додану вартість, цінність», – висловив сподівання ведучий.
Тимур як великий мрійник, якому вдалось втілити чи не всі свої задуми у професії, розповів і про особливу мрію, у здійсненні якої не сумнівається. «У мене є величезна мрія – обійняти всіх українців. Звісно, може фізично це буде трошки складно зробити, тому що нас багато, і це приємно, але обійняти ж можна по-різному Я мрію це зробити, як у День Соборності України, ви ж пам’ятаєте з історії, що в 90-му році ланцюг єднання людей був від Львова до Києва. І я от дуже мрію, що настане той день, коли від заходу до сходу ми всі-всі-всі, вся країна, просто вийде потиснути одне одному руки. Можливо, накрити стіл на всі там півтори тисячі кілометрів так, щоб це було шанобливо, красиво, достойно, і прямо от проїхати по всій країні, заїжджати в усі міста, містечка, спілкуватися з людьми, давати концерти, обійматися, обійматися, обійматися, тому що ми заслужили на такі міцні обійми одне одного, і це от теж має стати такою національною ідеєю – обійми».
Насамкінець майстер-класу прозвучало традиційне запитання від майбутніх телевізійників: «Що надихає?».
«Мене надихає абсолютно все, я відкриваю очі, якщо сонечко світить, все, день вдався автоматично, якщо поруч там кохання, близькі люди, діти цьомнули, ну, зараз це найкрутіше, що може бути. Я взагалі такий невиправний оптиміст і абсолютно в усьому можу знайти щось позитивне. Навіть зараз, як би це страшно не звучало, навіть в тому стані, в якому ми з вами знаходимося, в тих руйнаціях, тих жертвах, які ми маємо, але я і тут знаходжу позитив, тому що пробуджується українськість, як ніколи раніше. Ми починаємо цікавитися своєю справжньою історією, наші виконавці, артисти, музиканти відшукують якісь унікальні автентичні історії і дають їм нове дихання. Я от буквально нещодавно вів благодійний концерт, і маленька дівчинка разом зі своєю викладачкою знайшла якусь старовинну-старовинну українську щедрівку, переспівала, і дала їй таким чином нове життя. Тобто розквітає Україна, і це прекрасно, бо дуже важливо у найтемніші часи, в найсіріші будні знаходити завжди щось, якийсь яскравий промінчик, нехай він буде майже непомітним у порівнянні з тією сірою чи чорною масою, яка навкруги. Але, якщо чіплятися за ці світлі миті, моменти людяності, моменти якогось щастя, то і жити легше, і творити легше, а без творення ми в принципі нічого не досягнемо. Ми з вами культурологічний фронт, ми відіграємо в житті нації, житті суспільства шалену роль, про це треба пам’ятати завжди, особливо зараз!»
Молодь подякувала Тимуру Мірошниченку гучними оплесками за неймовірний, надихаючий і мотиваційний майстер-клас, зафіксувавши в пам’яті життєве кредо шоумена – «Потрібно ставити високі цілі і досягати їх»!